Протималярійні препарати, що застосовуються у стоматології

Н.Ф. ДАНИЛЕВСЬКИЙ, В.К.ЛЕОНТЬЄВ, А.Ф.НЕСІН, Ж.І.РАХНІЙ, Захворювання слизової оболонки порожнини рота, 2001

Протималярійні препарати, що застосовуються у стоматології

Крім безпосереднього впливу на малярійного плазмодія, деякі протималярійні препарати мають низку властивостей, які зумовлюють їх застосування як засобів базисної терапії системних захворювань сполучної тканини (колагенозів). Вони пов'язують вільні радикали, стабілізують мембрани лізосом, пригнічують реактивність лімфоцитів, гальмують хемотаксис лейкоцитів, утворення дисульфідних зв'язків у білкових молекулах, пригнічують активність нейтральної протеази та колагенази, які знаходяться у ревматоїдному пазурі. ної взаємодії з нуклеїновими кислотами, мають м'яку цитотоксичну дію, яка лежить в основі помірно вираженої імуносупрсивної та неспецифічної протизапальної дії цих препаратів. Хінгамін (таблетки по 0,25г; порошки; ампули по 5 мл 5% розчину). Застосовують при лікуванні колагенозів, червоного плоского лишаю, системного червоного вовчака. Призначають по 0,25 г 1-2 рази на добу до клінічного ефекту, але не більше 3-6 місяців. Гідроксихлорохіп (таблетки по 0,2 г). Активніше за хінгамін, краще переноситься хворими. При системних захворюваннях сполучної тканини призначають по 0,2 г 2-4 рази на добу після їди протягом 10-12 місяців. Хініна дигідрохлорис(ампули по 1 мл 50%

розчину). Застосовують 3% мазь хініну гідрохлориду (або мазь: хініну гідрохлориду 1,0г, феніл — саліцилату 2,0г; цинкової мазі - до 20,0г) як фотозахисні засоби при актиноалергічному хейліті та хворобі Айріса.

---