Робота німецького парламенту, погляд на власні очі
Як пройти стажування у парламенті Німеччини
Попрацювати у парламенті — від кількох місяців до року. Дискутувати з депутатами та дипломатами. Удосконалити іноземну мову та спробувати закордонне життя. Думаєш, це не про тебе? Але це можливо!
Живу в Німеччині про таку можливість чув давно, але дізнаватись подробиці не мало змила, за віком я вже не підходжу хоч і цікавлюсь політикою Німеччини. Але коли зустріла реальну людину, та ще й в Україні, яка була, особисто в німецькому парламенті вирішила, поділиться з Вами.
Знайомся, можливості стажування у парламенті Німеччини
Випадковий знайомий
Я почав з привітання та компліменту у його бік про знання іноземної мови. Хлопець виявився не сором'язливим і із задоволенням розповів мені свою невелику історію про те, як він був у Німеччині та проходив практику у німецькому парламенті кілька років тому. Ось що він мені розповів.
Чому вирішив поїхати
У Німеччині мені все подобається. Не знаю, чи зміг би там постійно жити, але з'їздити на півроку, рік, два — дуже непогано. Я займаюся бізнесом, і зрозумів, якщо в Україні щось кардинально змінювати, треба звідси тікати. Виникла ідея пройти практику у парламенті. Думав про українську, але потім вирішив, краще десь за кордоном.Знайшов програму на сайті німецького посольства.
Як готуватися «майбутнім учасникам»
Раджу не лякатися. Я спілкувався з людьми із відбіркової комісії. Кажуть, багато претендентів направляють такі документи, і одразу зрозуміло: немає сенсу їх брати, якщо вони не мають жодного відношення до політики та знань німецької мови. У тому році надійшло близько 100 заяв, з яких десь половину відразувідсіяли.
Десять кандидатів запросили на співбесіду. Є конкурс було дві особи на місце. У мене підготовка документів тривала один день. Але мотиваційний лист писав тиждень: спочатку українською, дав почитати знайомим, потім переклав і знайомі німці його трохи підправили.
До співбесіди я готувався, читаючи про німецький бундестаг. Почав із Вікіпедії, продовжив на сайті парламенту. Розмова тривала близько півгодини, питали про німецький парламент, мою мотивацію та трохи про українську політику. Не очікував, що на цю тему питатимуть настільки глибоко.Атмосфера була приємна та дружня.
У чому полягала моя робота в парламенті
Стажувався у бюро депутатів партії «Християнсько-демократичний союз». Робота на 50% офісна (зустрічав екскурсійні групи, фотографував їх, готував повідомлення для преси, роздаткові матеріали, розбирав пошту). Коли тривають тижні засідань і депутати перебувають у бундестазі, роботи дуже багато.
А коли у виборчому окрузі можна робити те, що цікаво тобі, або просити додаткові завдання. Зайнятість залежить від депутатів та твоєї ініціативи. Я постійно відвідував із шефом ділові форуми, конгреси, бізнес-ланчі з підприємцями.
Засідання депутатів Парламенту
Кілька разів вітався з Ангелою Меркель, Послами з різних країн Німеччини, спілкувався з міністрами та іншими політиками. Вони всі нормальні люди, з якими можна розмовляти. Деякі депутати їздять на роботу на велосипеді...
Друга частина роботи, обов'язкова всім стажистів і дуже цікава, — екскурсії, відвідування політичних фондів, організацій. Ми були у штаб-квартирі НАТО, Європарламенті тощо.
Умови життя
Близько 80 стипендіатівжили у гуртожитку, який надав бундестаг. Інші — винаймали квартири, на це їм виділяли додатково 250 євро на місяць. Умови були нормальні. Кожен мав свою кімнату. Від гуртожитку до роботи їздив 35 хвилин із двома пересадками. Стипендії вистачало на все, мій спосіб життя не змінився.
Гроші, які я брав із собою, привіз назад. На продукти витрачав 100-150 євро на місяць. Подорожував у межах Німеччини. Одним із головних питань упродовж усієї програми було — де наступна вечірка? Разів шість чи сім сусідів викликали поліцію, бо в нас під ранок голосно грала музика, але бундестаг на це не відреагував.
Далі займатимуся громадськими проектами — ще активніше, ніж до стажування. Наша головна проблема, ніхто не хоче нічого робити під час, а коли закортить, то працюємо ночами.А німці не працюють ночами, а просто приходять на роботу і роблять її спокійно, тому у них все нормально.