Робота з мікрофоном, Курсиораторського мистецтва та риторики
При роботі з великою аудиторією – на конференціях, бізнес-презентаціях та у багатьох інших випадках – мікрофон незамінний.
На жаль, правильно використовувати цей інструмент вміють далеко не всі, адже помилки та незручні затримки можуть серйозно зіпсувати враження від будь-яких виступів. Щоб із незамінного помічника мікрофон не перетворився на стомлюючу перешкоду, потрібно знати кілька базових правил роботи з ним.
Як і будь-який інший інструмент, мікрофон потребує попередніх тренувань. Важливо заздалегідь з'ясувати, як він вмикається та вимикається, навчитися правильно тримати його в руках та рухатися разом із ним.
Потрібно звикнути до особливостей голосу, посиленого динаміками, – спочатку може здатися, що він звучить недостатньо голосно, хоча насправді це не так.
Іноді звучання власного голосу при використанні хорошого мікрофона, що не дає фону, не дозволяє виступаючому однозначно визначити, чи пристрій взагалі включений. У такому разі не варто на виступі стукати мікрофоном і говорити «раз-раз» – краще просто привітатися з аудиторією, її реакція відразу ж дасть все зрозуміти.
Тримати мікрофон потрібно в робочій руці - друга рука залишається вільною для жестикуляції і переміщення шнура (якщо мікрофон не оснащений радіопередавачем).
При роботі з мікрофоном без шнура не забувайте про необхідність періодичної заміни батарейок. Зазвичай алкалінових батарейок вистачає приблизно на 2,5-3 години роботи. Якщо Ви не знаєте (не пам'ятаєте) скільки часу вони вже встигли відпрацювати, доцільніше змінити їх на нові. Не дуже естетично виглядає, коли під час виступу (особливо в один із кульмінаційних моментів) пропадає звук і оратор починає судомно шукати допомоги та (або) прямопри слухачах міняти батареї.
Не варто охоплювати мікрофон долонею – для утримання потрібно використовувати лише кінчики пальців, як у випадку з вилкою. Лікоть при цьому має бути опущений – високо задирати його немає жодної потреби.
Вкрай важливо постійно зберігати оптимальну відстань від мікрофона до губ. Визначити його можна так: долоня прикладається до рота, так, щоб вказівний палець стикався з губами, в результаті безіменний палець виявляється саме на тому місці, де необхідно тримати мікрофон. Цю відстань потрібно утримувати при будь-яких поворотах і нахилах голови – мікрофон повинен рухатися за виступаючим, наче приклеєний.
Не рекомендується тримати мікрофон як морозиво, оскільки використовується лише частина мембрани мікрофона. Бажано, щоб звук прямував на мембрану мікрофона рівномірно.
Останнім часом оратори часто використовують мікрофон, що кріпиться до голови. У цьому випадку відстань завжди буде однаковою і близько до ідеальної.
Велике значення також має розташування динаміків. Якщо вони знаходяться за спиною оратора, можлива ситуація, коли мембрани мікрофона та гучномовців виявляються спрямованими одна на одну, що призводить до резонансу. Наслідком стає страшний дратівливий шум, здатний налякати не тільки самого промовця, а й слухачів. У такій ситуації необхідно просто змінити положення мікрофона щодо динаміків.
Звичайно, теоретичних знань з цього питання недостатньо, необхідна певна практика (втім, як і за всіма іншими аспектами ораторського мистецтва), яку можна отримати відвідавши наші чи будь-які інші курси ораторського мистецтва (або хоча б сходити в караоке:).