Шарль Талейран (13 лютого 1754 – 17 травня 1838), французький політичний діяч, перший
французький політичний діяч, перший прем'єр-міністр Франції
Багато його висловлювань стали афоризмами і з успіхом живуть нині. «Вірять тільки в тих, хто вірить у себе» – хто посперечається з цим твердженням?
Травма ноги, отримана у дитинстві, завадила йому зробити військову кар'єру, і сім'я обрала йому церковний шлях. Шарль навчався в паризькому коледжі, потім у семінарії, і в 1779 році був висвячений на священика.
В 1780 Талейран стає Генеральним агентом Галліканської (французької) церкви при дворі. Упродовж п'яти років він відав церковним майном та фінансами. У 1788 році Талейран став єпископом Отенським.
Протягом кількох років він будує успішну політичну кар'єру. У 1789 році Талейран обраний депутатом від духовенства до Генеральних штатів, його включають до Конституційного комітету Національної асамблеї, він бере участь у написанні Декларації прав людини та висуває проект Громадянської конституції духовенства, яка передбачає націоналізацію Церкви.
В 1792 Талейран двічі їздить до Великобританії для неофіційних переговорів про запобігання війні, але безуспішно. Талейран був в Англії напередодні спалаху масового терору, у цей час у Франції на нього, як на аристократа, видається ордер на арешт і він залишається за кордоном. У 1794 році з Англії Талейран вирушає до Америки та заробляє на життя операціями з фінансами та нерухомістю.
Після повалення Робесп'єра Талейран повертається на батьківщину. 1797 року він стає міністром закордонних справ. Талейран робить ставку на Бонапарта і вони стають близькими союзниками.
В епоху Луї-Філіппа Талейран був призначений послом в Англії. На цій посаді він чимало сприяв зближенню Франціїта Англії та відторгнення Бельгії від Голландії. Під час визначення державного кордону Бельгії Талейран за хабар включив Антверпен до складу Бельгії. Через подальший скандал дипломат був змушений піти у відставку.
Шарль Талейран помер 17 травня 1838 року у Парижі.