Щоб компенсувати гіркоту

(продовження з попередньої п'ятниці)

Що поганого, що лякаючого є в санні? Що там не вистачає зручностей та безпеки сім'ї. Тому Мати Сачі була спустошеною, дізнавшись, що син її приймає санняс. В Індії у всіх у пошані орден санняс, але якщо хтось із вашої родини хоче його прийняти – о, тоді всі потрясені та прагнути його зупинити у будь-який спосіб. При цьому Махапрабху був молодий чоловік, гарний, привабливий. Якщо ти неприємний старий хлопець, немає проблем, можеш прийняти сання, нікому немає діла до тебе. „Некорисна людина, без того нема чого чекати від неї.” Але якщо ти молодий, перспективний, прекрасний юнак, тоді всі кинуться тебе зупиняти.

І так, коли Мати Сачі дізналася, що цієї ночі її син пішов, вона просто сиділа на порозі і вже навіть не плакала. Тому що ймовірно вона собі уявляла що відбувається в цей момент. Як її син біжить і кидається переплисти Гангу, як дійшов до потрібного місця і просить одного садху стати його вчителем, посвітити його у санні. Як перукар стриже Його волосся. Говорять, що цей перукар спочатку не хотів виконати цей обов'язок: “Ні, ні. Ти такий молодий, такий гарний. Не можу відрізати Твоє волосся!” Бо для того, щоб бути сання, означає відрізати собі волосся. Чому? Що це символізує? Зречення від світу. Тож не забувайте: коли стрижете волосся, це означає, що повертаєтеся спиною до світу.

І так, цей перукар був вражений, коли побачив довге, прекрасне волосся Махапрабху: “Невже треба його відрізати? Неможливо!” Але Махапрабху наполягав і перукар, зрештою, був змушений це зробити. Однак був настільки шокований, що вирішив змінити свою професію. З того часу став продавати солодощі. "Не можуперенести якусь образу я завдав, відрізаючи волосся Махапрабху! Я Йому допоміг стати сання! О, нещастя! Якимось чином треба компенсувати цю гіркоту. І як йому компенсувати гіркоту? Продаючи солодощі. Це єдиний спосіб компенсувати гіркоту – продаж солодощів.

Коли Махапрабху прийняв сання, Його мати дізналася: “Я втратила сина! Я вже втратила іншого сина до Нього! А тепер і цей син пішов. Вона дуже сумувала. Але знаєте, інша характерна риса жінок у тому, що вони сумні деякий час, але потім починають винаходити різні методи. І яке рішення вона знайшла? Якщо хочете осягнути компанію когось, що ви робитимете? Якщо ви впевнені, що він не прийде до вас?

Вона придумала: “Не можу мати прямий зв'язок з моїм сином, тому Йому пропонуватиму їжу, готуватиму для Нього!”. І її присвяченість була настільки сильною, що Махапрабху було встояти. Про що йдеться тут? Що коли Мати Сачі не пропонувала їжу, Він приходить і з'їдає її. Це доводить, що сила материнського кохання стоїть над суворими правилами ордена сання. Тому що Махапрабху не міг відвідувати свій дім, але вона була настільки присвячена у своєму служінні, що Він постійно був там. З яких місць Махапрабху ніколи не йде? Це кіртан Шріваси, приношення Матері Сачі та серце Нрісімхананда Брахмачарі. Це ті три місця, де Махапрабху завжди присутній – щоразу, коли Мати Сачі пропонує їжу, щоразу, коли є кіртан у Шрівас-ангам та серце Нрісімхананда Брахмачарі. Тож вибирайте! Якщо хочете зустріти Махапрабху, маєте три можливості: пропонувати їжу, зробити великий кіртан або мати щире серце. Вибирайте! Звісно, одне допомагає іншому. Якщо ви щасливі у кіртані, це очистить ваше серце. Якщо готуєте їжу із чистим серцем, ви зможете її запропонуватикрасиво і Він прийде. Так одна духовна практика допомагатиме іншій і таким чином завжди зможемо радіти компанії своїх коханих.

І так, здається, що нічого спеціально не відбувається – відвідування якогось мандрівника з далекого – але все-таки в цих солодких розмовах про божественні забави Махапрабху схована вся історія, а також і напуття для нас.