Шкідники виробів з вовни та хутра, довідник

Зміст:

Найбільш поширеними шкідниками виробів із хутра та вовни є молі, таких шкідників відносять до біологічної групи кератофаги.

Систиматичне становище

• Клас Insecta – Комахи
• Загін Lepidoptera - Лускукрилі (Метелики)
• Сімейство Tineidae – Молі справжні

Молі-кератофаги

Морфологія

За зовнішньою будовою імагінальна та преімагіальні фази розвитку метеликів цієї групи повністю відповідають опису сімейства Справжніх молей (Tineidae). [1]

Чохлики гусениць молі шубної

Особливості біології

Молі-кератофаги за місцем проживання ділять на три групи:

1. молі, що живуть тільки в гніздах диких птахів, кажанів та гризунів. (Гніздова міль (Tinea lapella), Міль голубина (Tinea columbariella).
2. молі, що живуть як у відкритій природі, так і в оселі людини та штучних біотопах. ((Tinea fuscipunctella), Моль повстяна (Tinea pallescentella)).
3. постійні синантропи, найнебезпечніші шкідники запасів людини. (Міль платтяна (Tineola bisselliella), Моль меблева (Tineola furciferella), Моль шубна (Tinea pellionella).

Молі І та ІІ груп характеризуються коротким циклом розвитку та невеликим, до 6 – 8, постійним числом віку гусениць, одним або двома поколіннями на рік та зимівлею у фазі гусениць. Окрім залишків тваринного походження, вони харчуються міцелієм грибів і не вимагають постійної температури свого розвитку. Одночасно ці групи легко переносять низькі температури, бояться низької вологості.

Молі III групи характеризуються циклом розвитку із постійним числомвіку гусениць в одних видів і непостійним в інших. У році розвивається 1 – 4 покоління. У фазі гусениць в одних видів спостерігається тривалий спокій або безперервний розвиток цілий рік. Ця група видів не їсть рослинних залишків, потребує постійної температури та низької вологості. [1]

Для гусениць Сімейства Справжніх молей характерне явище канібалізму, що виникає в умовах нестачі нормальної їжі та скупченості популяції. Канібалізм характерний для гусениць Молі платтяної (Tineola bisselliella) та Молі меблевої (Tineola furciferella). [1]

Найголовніші види

Tineola bisselliella Hum.

Особливості харчування та фізіології травлення гусениць

Харчові субстрати гусениць молей-кератофагів відрізняються відносним розмаїттям. Вони поїдають: волосся, хутро, шерсть, щетину, перо, шкіру, ріг, копита, кістки, сушене м'ясо, рибу, сухих комах, сухі екскременти ссавців, птахів і комах, фетр, повсть, вовняна пряжа, виготовлені хутра, , опудало, кістяне і рибне борошно, суха зміїна отрута та інше. Тобто харчуються вони лише речовинами тваринного походження.

Такий пристрій викликає глибокі зміни у фізіології травлення гусениць.

Встановлено, що у середній кишці рівень pH сягає 9,9, котрий іноді 10,2. Окисно-відновний потенціал середньої кишки до -300 mV, а задньої +250 mV.

Інтенсивне перетравлення їжі починається лише за першою чвертею середньої кишки. Цьому сприяє бідність середньої кишки трахеями, а отже, створення в ній аеробних умов, що відновлюють. Паралельно тут встановлено наявність ензиму ксантин-оксидазу, що пригнічується киснем. [1]

---