Шкода голодування спростована науковими дослідженнями
З'явилися нові наукові дані, які спростовують шкоду голодування і свідчать про користь голодування для здоров'я та довголіття.
Не йдеться про крайню форму голодування, яке може призвести до дегенерації та смерті. Зазвичай під тривалим голодуванням розуміється утримання їжі протягом 48-120 годин.
Лише нещодавно проведені дослідження проливають світло роль голодування для адаптивних клітинних реакцій організму.
Тимчасова відмова від їжі знижує окисні пошкодження та запалення, оптимізує енергетичний метаболізм та посилює клітинний захист.
У людини переривчасте або періодичне голодування служить захистом від діабету, раку, серцевих захворювань та нейродегенерації, сприяє нормалізації маси тіла, а також допомагає при гіпертонії, астмі та ревматоїдному артриті.
Дослідження на людях показують, що різні форми голодування можуть забезпечити ефективну стратегію зниження ваги, уповільнити процес старіння та оптимізувати здоров'я.
Таким чином, голодування має потенціал для уповільнення старіння та може бути корисним для профілактики та лікування захворювань при мінімумі побічних ефектів.
Голодування в результаті кетогенезу (синтезу кетонових тіл, не плутати з кетоацидозом!), сприяє зміні метаболізму, ліполізу (процесу розщеплення жирів) та аутофагії (самоочищенню від внутрішньоклітинного сміття), і може мати медичне застосування, в деяких випадках таке ж ефективне, як застосування лікарських засобів.
Ефекти впливу голодування на старіння та хвороби розглядаються як відповіді на еволюційну адаптацію ссавців до періодів нестачі їжі. При голодуванні включаються клітинні та молекулярні механізми, відповідальні за захисні ефекти, якідозволяють виживати за умов повного чи часткового позбавлення джерел енергії, уникаючи вік-залежних ушкоджень.
Механізм дії голодування полягає в тому, що він провокує адаптивні клітинні стресові реакції, які призводять до підвищення здатності справлятися з сильним стресом та нейтралізувати хворобливі процеси.
Голодування може мати позитивний ефект у профілактиці та лікуванні раку. Як показують експерименти, багаторазові цикли періодичного голодування можуть бути настільки ж ефективними, як і хіміотерапія в лікуванні деяких видів раку у мишей.
Голодування може захистити від раку шляхом зниження пошкоджень клітинних ДНК, а також шляхом апоптозу (самоснищення) передракових клітин.
Ідея, що рак можна лікувати тижневим голодуванням, що стала популярною кілька десятиліть тому, може бути лише частково вірною, принаймні для деяких видів раку і може бути неефективною для інших видів раку.
Ефективність тривалого голодування у лікуванні раку необхідно випробувати у ретельно спланованих клінічних дослідженнях, у яких мають бути вивчені побічні ефекти, у тому числі ослаблення імунної системи та підвищення сприйнятливості до певних інфекцій.
Тим не менш, дані на тваринах з різних лабораторій свідчать про те, що поєднання голодування з циклами хіміотерапії підвищують ефективність лікування раку.
Дослідженням відзначається сприятливий вплив різних форм голодування на гіпертонію.
Дослідження показують існування великого потенціалу для здоров'я та довголіття, які можуть забезпечити періодичне голодування у дорослому житті. Утримання від їжі важливі для підтримки оптимального здоров'я та зниження ризику багатьох хронічних захворювань,особливості пов'язаних з надмірною вагою та сидячим способом життя.
Дослідження документально спростовують шкоду голодування та підтверджують позитивні ефекти голодування на показники здоров'я, включаючи нормалізацію рівня глюкози у крові, підвищення чутливості до інсуліну, нормалізацію кров'яного тиску, зменшення жиру в організмі, зменшення атерогенних ліпідів (поганого холестерину) та запалення.
Проте, голодування не рекомендуються дітям та людям похилого віку, а також людям зі зниженою масою тіла та пацієнтам з цукровим діабетом, які отримують інсулін або інсуліноподібні препарати.
Не виключено, що голодування були б шкідливими для цих груп населення. Екстремальні дієтичні втручання у літньому віці можуть продовжуватися для захисту від вікових захворювань, але вони можуть мати руйнівну дію на імунну систему та здатність реагувати на певні інфекційні захворювання, рани та інші проблеми.
Дослідження рекомендують проводити голодування тривалістю понад 24 години під наглядом лікаря і бажано в клініці. Для боротьби з ожирінням рекомендуються 12 - 24 годинні голодування протягом одного або кількох днів щотижня чи місяць, у поєднанні з регулярними фізичними вправами.
Клінічні та епідеміологічні дані підтверджують здатність голодування уповільнювати процеси старіння та оберігати від вік-залежних захворювань. Основні фактори, залучені до старіння, що посилюється ненажерливим способом життя, уповільнюються через обмеження енергії в організмі людини. Це:
1. Окисне ушкодження білків, ДНК та ліпідів;
3. Накопичення дисфункціональних білків та органел;
4. Підвищення цукру крові та інсуліну.
Додатковими ефектамиголодування, які можуть розглядатися як потенційні стратегії "анти-ейдж" (проти старіння), є:
1. Стимуляція аутофагії (самопоїдання внутрішньоклітинного сміття);
2. Інгібування шляху mtor (що перешкоджає аутофагії);
3. Кетогенез (синтез кетонових тіл).
Таким чином, періодичні цикли голодування не завдають шкоди. Навпаки, вони забезпечують більш життєздатну стратегію здоров'я та довголіття, ніж постійне обмеження калорійності харчування, небезпечне можливістю хронічного недоїдання та має потенційно несприятливі ефекти, пов'язані з надмірним зниженням індексу маси тіла.
Посилання на дослідження, які спростовують шкоду голодування: