Сироватка протигангренозна полівалентна кінська очищена концентрована

сироватка

З профілактичною метою сироватку вводять внутрішньом'язово в якнайкоротші терміни після поранення.

З лікувальною метою сироватку вводять внутрішньовенно, дуже повільно, крапельним методом, зазвичай, у суміші з підігрітим до температури тіла натрію хлориду розчином для ін'єкцій 0,9 % з розрахунку 100-400 мл на 100 мл сироватки. Сироватку підігрівають до (36±0,5) °С і вводять: спочатку 1 мл протягом 5 хв, потім по 1 мл за хвилину.

Сироватка вводиться обов'язково лікарем або під його наглядом. Кількість сироватки, що вводиться, залежить від клінічного стану хворого. Зазвичай лікувальна доза протигангренозної сироватки становить 150 тис. МО:

  • протиперфрингенс - 50000 МО,
  • протиедематієнс - 50000 МО,
  • протисептикум – 50 000 МО.
Перед введенням протигангренозної сироватки в обов'язковому порядку ставлять внутрішньошкірну пробу з сироваткою кінською очищеною розведеною 1:100 (ампула маркована червоним кольором) для перевірки чутливості пацієнта до білків сироватки коня. Сироватку кінську очищену розведену 1:100 вводять в об'ємі 0,1 мл внутрішньошкірно в згинальну поверхню передпліччя (використовують шприци з ціною поділу 0,1 мл і тонкими голками). Облік реакції проводять через 20 хв. Пробу вважають негативною, якщо діаметр набряку та (або) почервоніння, що з'являються на місці введення – менше 1 см. Пробу вважають позитивною, якщо набряк та (або) почервоніння досягають у діаметрі 1 см і більше.

При негативній внутрішньошкірній пробі протигангренозну сироватку (ампула маркована синім кольором) вводять підшкірно в кількості 0,1 мл. За відсутності реакції через 30 хв вводять усю призначену дозу сироватки внутрішньом'язово (з профілактичною метою) або внутрішньовенно (з лікувальною метою).

При позитивнійвнутрішньошкірній пробі сироватку вводять лише за безумовними показаннями під наглядом лікаря та з особливими застереженнями. Спочатку вводять під шкіру протигангренозну сироватку, розведену в дозах 0,5 мл, 2,0 мл, 5,0 мл (розведену сироватку готують безпосередньо перед використанням, вносячи 0,1 мл сироватки протигангренозної в 9,9 мл натрію хлориду розчину для ін' ,9%) з інтервалом 20 хв. За відсутності реакції на ці дози вводять підшкірно 0,1 мл протигангренозної сироватки. За відсутності реакції через 30 хв вводять усю призначену кількість сироватки внутрішньом'язово (з профілактичною метою) або внутрішньовенно (з лікувальною метою).

У разі позитивної реакції на одну з вищезгаданих доз, протигангренозну сироватку не вводять або вводять під наркозом, маючи напоготові шприц з 0,1 % розчином адреналіну гідрохлориду або 0,2 % розчином норадреналіну гідротартрату.

Усі маніпуляції проводять окремими стерильними шприцами. Розкриту ампулу з протигангренозною сироваткою, закривають стерильною серветкою, зберігають при температурі (20+2) про С не більше 1 години. Розкрита ампула із сироваткою кінською очищеною розведеною 1:100 зберіганню не підлягає.

Враховуючи можливість виникнення шоку при введенні протигангренозної сироватки, за кожним щепленим необхідно забезпечити медичне спостереження протягом 1 години після введення препарату. Місця проведення щеплень мають бути забезпечені засобами протишокової терапії.

Особи, які отримали протигангренозну сироватку, повинні бути попереджені про необхідність негайного звернення за медичною допомогою у разі появи ознак, характерних для сироваткової хвороби.

Непридатний до застосування препарат у ампулах з порушеною цілісністю або відсутнім маркуванням, призміні фізичних властивостей (колір, прозорість, наявність пластівців, що не розбиваються), при минулому терміні придатності, при неправильному зберіганні.