Системна афера Уралу Рахімова
Структури сина екс-президента Башкирії, що ховається в Австрії, могли заробити на «Башнафті» не менше 143 млрд рублів
«Урал-інвест» у 2009 р. разом із трьома компаніями продав «Системі» за $2 млрд контрольні пакети акцій «Башнафти» та ще шести підприємств башкирського ПЕКу. Згодом інші продавці були приєднані до Уралу-інвесту. А «Система», у свою чергу, перевела всі придбані активи (крім «Башкіренерго», згодом проданого «Інтер РАТ», на нього претензії Генпрокуратури не поширювалися) на єдину акцію з «Башнефтью».
Володимир Євтушенко. Фото: В'ячеслав Прокоф'єв / «Комерсант»
Але час висувати свої претензії до продавців «Башнафти» для «Системи» вже настав. За словами близької до компанії людини, надалі розгляд може бути збільшено як суму позову, так і кількість відповідачів. Він не виключає, що претензії можуть бути пред'явлені і до інших компаній, пов'язаних із Рахімовим-молодшим.
«Відомості» підрахували, скільки могли заробити структури Рахімова, та спробували з'ясувати, де зараз ці гроші.
Скільки заплатила «Система»
Продавці "Башнефти" та інших нафтових активів в республіці отримали від "Системи", за підрахунками "Відомостей", 84 млрд руб. Цю суму було розбито на дві частини. У 2005 р. АФК купила у «Башкирського капіталу» блокпакети акцій підприємств ПЕКу за 17,2 млрд руб., Випливає з бухгалтерського звіту продавця. "Система" це підтверджувала, повідомляючи про операцію на $600 млн.
Для "Системи" це була дуже вигідна покупка. Адже в РТС ці пакети тоді коштували більш ніж удвічі дорожче.
Сам "Башкирський капітал" на той момент на 100% належав підприємствам башкирського ПЕКу. Але на початку 2006 р. компанія подарувала всі активи, що належали їй, чотирьомблагодійним фондам (у числі яких був і «Урал») та розпочала процедуру ліквідації. Процес завершився тільки на початку 2009 р. Куди поділися отримані від «Системи» 17200000000 руб., Невідомо. У звітах «Башнафти» та інших колишніх власників «Башкирського капіталу» надходжень від нього у 2005 та 2006 роках. не відбито.
Самі благодійні фонди передали контрольні пакети акцій підприємств ПЕКу своїм 100% «дочкам». У них 2009 р. «Система» і придбала папери.
Сума угоди становила 68,8 млрд руб. І саме ці кошти не витрачені. Лише 3 млрд руб. пішло на сплату податків. 53 млрд руб. "Урал-інвест" розмістив на депозитах у башкирських банках - на відсотки від них веде благодійну діяльність засновник компанії - фонд "Урал". Ще 12 млрд руб. були пожертвовані спеціально створеному фонду цільового капіталу «Урал-інвест плюс» та передані до управління КК «Газпромбанкуправління активами».
Скільки Рахімов-молодший заробив на «Башнафті»
Але структури Рахімова-молодшого заробили не лише на угодах із «Системою». У 2003 р. республіканські Башкирська паливна компанія та «Башнафтохім» продали 63,7% статутного капіталу «Башнафти», а також контрольні частки в інших підприємствах ПЕКу регіону за 13,4 млрд руб. семи ТОВ. Слідство вважає їх підконтрольними Рахімову-молодшому. Формально співвласником цих фірм він не був — в засновниках у кожної значилося по десятку інших фізосіб, але був гендиректором «Башнефти» з моменту її приватизації і до продажу контролю «Системі».
Фірми-покупці внесли акції «Башнафти» та НПЗ до статутного капіталу «Башкирського капіталу». Угоди були безгрошовими - оплата акцій була відкладена на 10 років.
Сумарний зиск «Системи» від володіння «Башнефтью» склав $1,2 млрд Фото:Віктор Вонога / ТАРС
Майже відразу володіння підприємствами було закільцьовано. Вони купили у структур Рахімова "Башкирський капітал" за 16,1 млрд руб. Цих грошей вистачило б, щоби розрахуватися з Башкирією, але республіканський бюджет грошей не отримав.
А в 2005 р. «Башкирський капітал» провів додаткову емісію на 10,3 млрд руб. Її також викупили «Башнефть» та інші компанії ПЕКу.
Тобто структури Рахімова-молодшого від цих операцій могли отримати до 25,9 млрд крб. До цієї суми варто додати понад 15 млрд руб. дивідендів, отриманих від «Башнафти» у 2005-2008 роках.
Нарешті, "Башкирський капітал" у 2006 р. продав "Башнафти" і трьом НПЗ 46,5% акцій "Башкіренерго" за 18,3 млрд руб. Виходить, що на рахунках компаній Уралу Рахімова до 2009 р. могло накопичитися більше 58 млрд руб., Отриманих від володіння компаніями, що безкоштовно дісталися - навіть без урахування угод з продажу башкирського ПЕКу «Системі». Доля цих коштів також невідома.
Доведеться посперечатися з державою
Це під загрозу благодійну діяльність фонду «Урал». Оскільки великі проекти, зокрема підтримка хокейної команди «Салават Юлаєв», фінансувалися на відсотки із коштів «Урал-інвесту», йдеться в офіційному повідомленні фонду. Щоправда, пізніше фонд повідомив, що відсотки із заарештованих рахунків отримувати може.
Окрім СК та Євтушенкова на гроші фонду «Урал» претендує і Башкирія. Офіційно глава республіки Рустем Хамітов претензій на повернення акцій башкирського ПЕКу чи грошової компенсації ніколи не озвучував. За його словами, головне, щоб "Башнафта" продовжила сплачувати податки в Башкирії, а решту "як вирішить суд".
Адміністрація президента Башкирії Хамітова не відповіла на запит «Відомостей», зв'язатися з Бігновим не вдалося.
У когобільше шансів
Стягнути хоча б частину витрачених на покупку «Башнафти» грошей «Система» може, але реально отримати їх буде складно, вважають юристи. Держава має більше шансів забрати ці кошти, ніж компанія Євтушенкова.
Продавці «Башнафти» в останній момент здійснення угоди, очевидно, давали гарантії законності придбання ними цих активів. Тепер же, коли «Башнафту» повернуто державі, «Система» цілком правомірно звертається за стягненням збитків до продавця дефектного активу, каже керуючий партнер Goltsblat BLP Андрій Гольцблат. А якщо у кримінальному процесі буде доведено, що свого часу акції «Башнафти» були викрадені у держави і Урал Рахімов мав відношення до компаній, які отримали ці акції, теоретично можливо звернути стягнення на його активи, зазначає він.
Домогтися реального повернення сплачених коштів, а також компенсації за втрачену вигоду та користування чужими коштами, швидше за все, буде практично неможливо: головна складність у тому, що протягом п'яти років у покупця та продавця не було жодних претензій один до одного та строк позовної давності закінчився , вважає керуючий партнер адвокатського бюро «Шабарін та партнери» Максим Шабарін. А якщо провину Уралу Рахімова буде доведено вироком суду, його майно буде конфісковано на користь держави, наголошує він.
«Повернути гроші завжди складніше, ніж повернути річ, а у разі коли одержувач цих грошей у центрі кримінальної справи — не просто складніше, а набагато складніше», — нагадує керуючий партнер юридичної компанії «Цінні папери консалтинг» Дмитро Волосов.
Втім, арешт рахунків "Урал-інвесту" хоча б гарантує, що активи компанії не будуть виведені до винесення вироку, погоджуються адвокат Владислав Кочерін та Пац.
Ув судовому порядку стягнути гроші з благодійних фондів, які не були учасниками угоди з продажу «Башнафти», майже неможливо — «майже» із поправкою на дійсність, зауважує адвокат «Юков та партнери» Зінаїда Захарова.
У разі ліквідації фонду його кошти йдуть кредиторам, а те, що залишилося, — на перелічені у статуті цілі. Якщо таких не лишилося, то залишки переходять державі. Так що навряд чи дістануться "Системі" і 12 млрд руб., які знаходяться в ендаументі "Урал-інвест плюсу", але компанія зобов'язана спробувати їх повернути, щоб бути чесною перед акціонерами, каже Шабарін.
Якщо все ж таки дійде справа до стягнення коштів благодійного фонду «Урал» як засновника «Урал-інвесту», то може йтися про стягнення коштів із самого Муртази Рахімова, упевнений партнер адвокатського бюро ЄМПП Валентин Петров. Якщо раніше українське законодавство фактично не дозволяло притягувати до субсидіарної відповідальності членів або голови наглядової ради фондів, то тепер це можна зробити за допомогою статті 53.1 ЦК України щодо дій «тіньових директорів/бенефіціарних власників». Зняття «корпоративної вуалі» дозволяє заявити позов до структур Рахімова чи самого Рахімова про повернення безпідставного збагачення чи компенсації шкоди.
Що збираються робити Рахімови
Цікаво, що і Урал Рахімов, і очолюваний його батьком фонд «Урал», які багато років не виявляли якоїсь активності, у розпал слідчих та судових дій навколо «Башнафти» задумалися про нові проекти.
"Вперше бачу таку комбінацію", - дивується австрійський журналіст-розслідувач Хервіг Хеллер: зазвичай довірена особа займається реєстрацією, якщо довірителя немає у Відні. Але, судячи з поданих документів, Рахімов постійно живе саме вцьому місті.
З'ясувати, з чим пов'язані особливості реєстрації та чим займатиметься компанія, у самого Рахімова чи його представників не вдалося.
За місяць до того, як Урал Рахімов заснував в Австрії Sea Resorts Management und Investments GmbH, фонд "Урал" створив компанію "Іремель-інвест" зі статутним капіталом 1 млн руб. Представник фонду не відповів на запитання «Відомостей», для чого було створено нову компанію і як це пов'язано із судовими розглядами.
Урал Рахімов готовий сприяти у поверненні державі 60 млрд руб., якими розпоряджається фонд Рахімова-старшого, — про це ще влітку 2014 р. розповів слідчим екс-сенатор від Башкирії Ігор Ізместєв, який від 2007 р. відбуває довічне ув'язнення за серію тяжких злочинів. Справа про розкрадання «Башнафти» побудована на його свідченнях.
Що «Система» отримала від «Башнафти»
Холдинг Євтушенкова отримав від інвестицій у «Башнафту» сумарний ефект $1,2 млрд, підрахував Forbes. Це сума дивідендів, отриманих за час володіння компанією, мінус витрати на придбання втрачених активів.
Слідчий комітет намагався стягнути на користь держави дивіденди, отримані «Системою» (за його підрахунками, вони за 2009-2013 рр. склали 190 млрд руб., сама «Башнафта» повідомляла про виплату 179 млрд руб.). Але Московський арбітражний суд відмовив.
Влітку 2010 р. «Башнафта» викупила у ВТБ ще один борг — у $600 млн, які 2005 р. взяла «Система-інвест» на купівлю блокпакетів башкирських підприємств ПЕКу.
Жодних образ на владу
Володимир Євтушенков не тримає образи на владу і вважає пройденим етапом ситуацію з «Башнефтью», акції якої повернули державі, розповів бізнесмен в інтерв'ю «Комсомольській правді». Відповідаючи на запитання про те,Чи тримає він образу на владу, Євтушенко сказав: «Ну що ви, смієтеся, чи що? Я тіло від тіла цієї країни — яка образа». «Ну, втрати, звичайно, як без цього? А у бізнесі як? У бізнесі завжди буває: щось втрачаєш, йдеш далі, резюмував він. — Якщо будеш, так би мовити, посипати голову попелом і оплакувати якісь втрати — точно далі не підеш».
Така відповідь Євтушенко дав і Forbes на запитання про списаний в Узбекистані $1 млрд через закритий у 2012 р. стільниковий бізнес у цій країні: «Бізнес — це ж не тільки безперервний виграш, бізнес — це коли ти виграєш, втрачаєш, знову виграєш» . Схоже, це кредо Євтушенкова — легко ставитись до того, що уряд будь-якої країни може забрати у нього мільярдний бізнес. В Узбекистан МТС повернулася минулого року, домовившись із місцевим урядом про спільний бізнес, у якому компанії дісталися 50,01%. Решта – в Узбекистану. "Держава завжди поставить тебе на місце", - резюмував в інтерв'ю Forbes Євтушенков.
Як однокурсник Дмитра Медведєва намагався повернути «Башнафту» державі
ЗМІ з посиланням на представників мінімального майна повідомили, що структури Уралу Рахімова погодилися виплатити бюджету 13,4 млрд руб. за підприємства та ще додати 13 млрд руб. компенсації. Це дозволило б майже вдвічі збільшити прибутки бюджету. Але «Відомостям» не вдалося знайти слідів цих платежів у звітах про виконання республіканського бюджету ні 2005, ні 2006 р.р.
Не отримали цих грошей і державні «Башнафтохім» із БТК. Поки йшли судові розгляди, башкирська влада на виконання указу Муртази Рахімова ліквідувала ці компанії. За підсумками 2005 р. їх сукупний збиток становив 9,1 млрд руб. Урал Рахімов виїхав з України, а АФК «Система» придбала у Рахімовихблокпакети акцій «Башнафти» та НПЗ.
Єдиним, хто не погодився з таким вирішенням конфлікту навколо башкирського ПЕКу, був Коновалов. Прокуратура республіки подала касаційну скаргу на рішення суду, вказавши, що відмова мінімації Башкортостану від позову обмежує інтереси держави. Але Федеральний арбітражний суд Уральського округу пояснив, що держава тут ні до чого. «Внаслідок відмови мінімації від позову держава не перестала бути акціонером ВАТ «Башкірська нафтохімічна компанія», — йдеться у ухвалі суду.
Виявилося, що суди розглядали не питання повернення акцій у власність Республіки Башкортостан, а вимоги самостійного господарюючого суб'єкта «Башнафтохім», який від цих вимог у суді відмовився і відразу після цього було ліквідовано.