Сльоза дракона
Він не ввійде до великих, але його техніка і голи закохують не менше, ніж Роналдіньо часів «Барселони». Усю кар'єру йому доводиться вислуховувати порівняння із співвітчизником, у якого чотири «Золоті м'ячі», а сам він так і не зміг заграти в жодному топ-клубі. Гра Рікарду Куарежми, немов квітка кадупул: дуже красива, але дуже швидкоплинна. Тижневик «Футбол» — про найщирішого футболіста Європи.
Це зараз півзахисник «Бешикташа» може ні в чому не відмовляти, а футбол приносить йому не менше задоволення і грошей, ніж 15 років тому. А в дитинстві Рікарду доводилося жити у справжніх нетрях, у бідному лісабонському районі Шелас. Його батьки розлучилися, коли хлопчикові було шість років, а в школі з нього постійно знущалися через циганську зовнішність. Опираючись, Куарежма прийняв образ малолітнього бунтаря і поводився з людьми так само грубо, як і вони з ним, а циганським походженням лише запишався. До футболу йому не було справи, куди більший інтерес викликали гра в ролер-хокей та секція карате, де він виробив тепер фірмову пластику. До гри з м'ячем Рікарду долучив брат і разом вони займалися в клубі «Домінгос». Тренер, побачивши обдарованість хлопця, порадив мамі спробувати сина в академії місцевих «велетнів» – «Бенфіки» чи «Спортінга». Сім'я вибрала останній варіант.
Я грав місцями грубо, часто чіплявся з іншими хлопчиками, але при цьому забивав багато голів. Моя історія трохи дивна, тому що навіть я не розумію, чому мені не подобалося грати у футбол, якщо я народився, щоб це робити».
Куарежма та Роналду – ровесники. Рікарду дебютував в основі «Спортінга» у 2001 році за Ласло Белені. На рік раніше Кріштіану. Після матчу КубкаУЄФА проти льєжського «Стандарда» (3:2) румунський тренер назвав 18-річного вінгера Мустангом, тому що «цей дикий кінь по-справжньому важко приборкати». Прізвисько прижилося, хоча Роналду все ще лагідно називає Куарежму Циганенком. Вболівальники дивувалися, чому Белені не знає, як поєднати двох талановитих вінгерів в одному складі. На полі два вундеркінди були конкурентами, а поза – друзями, чиї теплі стосунки збереглися у збірній і досі. Кожен вважав за потрібне поступитися місцем іншому — обидва залишили «Спортінг» 2003-го: один — заради «МЮ», інший — заради «Барселони». На презентації Куарежми на «Камп Ноу» представники каталонців взяли томик, що набрав дику популярність, про Гаррі Поттера. "У нас тепер є справжній чарівник", - заявив президент Жоан Лапорта. Але чаклунства не трапилося. Франк Райкард не порозумівся з імпульсивним юнаком, відправив у глибокий запас і вже через рік його обміняли на Деку з «Порту».
«Знаю, що здається закритим, іноді неприємним у спілкуванні. Я трохи бунтар. Якби люди знали, через що я пройшов у дитинстві, можливо, зрозуміли б, чому я такий».
На той момент «Порту» не лише один із найсильніших клубів Португалії, а й переможець Ліги чемпіонів і останнього розіграшу Міжконтинентального кубка. Рікарду не застав Жозе Моурінью, бо той поїхав підкорювати Англію, але й за Віктора Фернандеса заблищало яскраво, як драконове око. Іспанський тренер наділив Куарежму правом відповідати не лише за звичний правий край, а й дозволив пересуватися, щоб заплутати опіку суперника. Так, вільний художник, взаємодіючи з бразильським тріо Дерлей-Фабіано-Дієго, став однією з ключових фігур у складі «драконів». Хоча партнери часто були незадоволені тим, що Рікард занадто багато бере на себе. Саме трисезону у футболці «Порту» Куарежма вважає найкращим періодом у кар'єрі. З Жозе Моурінью вінгер зустрівся вже в «Інтері»: покупка технічного співвітчизника була першою умовою епатажного тренера. «Рікарду – великий талант. Але йому ще необхідно багато чого навчитися, стати дисциплінованішим, зуміти впоратися зі своїми емоціями, інакше він не тільки не повернеться на свій колишній рівень, а й взагалі не гратиме». Майстер рабони забив перший м'яч у дебютній грі проти «Катанії», але той гол так і залишився єдиним за два сезони у міланському клубі. Півзахисник двічі номінувався на премію Bidone d’oro, яку вручали найгіршому гравцеві Серії А. У пошуку практики португалець погодився на оренду в «Челсі», але через зміну Луїса Феліпе Сколарі на Гуса Хіддінка знову виявився нікому не потрібним.
«У житті шкодую лише про одне: даремно перейшов до «Інтеру». Там я втратив упевненість. Досі не знаю, чому Моурінью мені не довіряв. Втім, можна сказати, що я був тоді не в найкращій формі. У Мілані я провів два найжахливіші роки у своєму житті»
На згадку про міланський період у Рікарду залишилася золота медаль Ліги чемпіонів. Єдина річ, яка могла б хоч трохи втішити. Футбольна кар'єра летіла у прірву. У «Бешикташі» португалець остаточно втратив над собою контроль: бійки, скандали, вилучення, кинута до головного тренера Карлуша Карвальяла пляшка. Тим часом Куарежму ще й пограбували. У 29 років він перейшов до катарського "Аль-Ахлі", і здавалося, що на цьому оповідання можна закінчувати.
«Я не вірю своїй лівій нозі. Всі думають, що я роблю рабону, тому що це виглядає красиво, але, правду кажучи, я абсолютно одноногий гравець»
«Я ніколи не приховував захоплення талантом Рікарду за його здатність будь-якої миті здивувати, і я завждивідкрито кажу йому, що думаю про його дії на полі. Ця чесність спрацювала і перетворила його, тому що я завжди був з ним чесний»
Текст: Юрій Алеманов
Фото: Global Look Press, Legion Media