Соціальні бар’єри людей з обмеженими можливостями
Назва роботи: Соціальні бар'єри людей з обмеженими можливостями
Дата завантаження: 2015-02-18
Розмір файлу: 29.35 KB
Роботу завантажили: 11 чол.
Соціальні бар'єри людей із обмеженими можливостями. Думка про те, що інвалідам мають надаватись рівні можливості зі здоровими, що вони не повинні піддаватися сегрегації та дискримінації, ще не опанувала ні наше суспільство в цілому, ні навіть тих його членів, які безпосередньо причетні до долі інвалідів. Ставлення заступництва, домінування, підпорядкування влади з боку здорових – це те, з чим найчастіше стикаються інваліди.
В першу чергу можна говорити про фізичне обмеження, або ізоляцію інваліда, це обумовлено або фізичними, сенсорними, або інтелектуально-психічними недоліками, які заважають йому самостійно пересуватися і (або) орієнтуватися в просторі. З іншого боку, чинники довкілля можуть посилити чи, навпаки, компенсувати вплив цих недоліків. Прийнято говорити не лише про безбар'єрне середовище для інваліда, але також про дружнє чи недружнє середовище. Це обмеження вимагає вжиття спеціальних заходів, що усувають просторову, транспортну, побутову ізоляцію інваліда, емоційну депривацію та забезпечують можливість трудової адаптації.
Другий бар'єр - це трудова сегрегація, або ізоляція: через свою патологію індивід з обмеженими можливостями має вкрай вузький доступ до робочих місць або не має його зовсім. У ряді випадків інвалід абсолютно не здатний до трудової діяльності, навіть найпростіший. Однак в інших ситуаціях інвалідам видаються (або виявляються доступні) робочі місця, що вимагають низької кваліфікації, що передбачають монотонну, стереотипну працю та невисокузаробітну плату. Таке становище обумовлено як (чи не так) обмеженістю їх індивідуальних фізичних чи інтелектуальних ресурсів, скільки нерозвиненим характером ринку праці особам із особливими потребами. Проте слід зазначити, що бар'єр між особистістю інваліда та продуктивною працею може зумовлюватись і відсутністю трудової мотивації з його боку. За даними вітчизняних та зарубіжних експертів, трудова діяльність доступна приблизно 2/3 усіх інвалідів, працює ж не більше 11% з них. Це викликано не стільки відсутністю спеціальних робочих місць, скільки домінуючою орієнтацією на отримання пільг та допомоги замість праці.
Важко переборним бар'єром для інваліда є просторово-середовищний. Навіть у тих випадках, коли особа з фізичними обмеженнями має засоби пересування, сама організація житлового середовища та транспорту не є поки що дружньою до інваліда. Бракує обладнання та пристроїв для побутових процесів, самообслуговування, вільного пересування. Люди з сенсорними порушеннями відчувають дефіцит спеціальних інформаційних засобів, які сповіщають про параметри довкілля. Для осіб з інтелектуально-психічними обмеженнями відсутні можливості орієнтуватися в середовищі, безпечно пересуватися та діяти у ньому.
Завдання створення та ведення банку даних із проблем інвалідів не вирішено повною мірою, хоча перші кроки у цій сфері робляться.