Солі золота, D-пеніциламін при ревматоїдному артриті.
Ефективність солей золотапри терапії РА як монотерапія обмежена. Приблизно у 20-35% пацієнтів, які отримували ці препарати внутрішньом'язово, спостерігалася значна відповідь на лікування, яка досягала максимуму через 6-12 місяців. Ремісія підтримувалась приблизно у 50% пацієнтів, організм яких відповів на лікування. П'ятирічне спостереження не виявило значних відмінностей між пацієнтами, які отримували лікування солями золота як монотерапію, та пацієнтами, які не отримували таке лікування.
Солі золотадіють в основному шляхом інгібування функцій моноцитів та макрофагів, знижують міграцію, фагоцитоз та експресію Fc- та СR3-рецепторів на макрофагах, а також додаткову клітинну функцію, на що вказує супресія лімфоцитарного бластогенезу. Солі золота також можуть інгібувати агрегацію гамма-глобулінів та індукувати інактивацію комплементу С1.
Побічні ефекти при використанні солей золота: висипання на шкірі, лейкоцитопенія і протеїнурія. Пероральна терапія солями золота як монотерапія менш ефективна, проте цей шлях введення більш простий, ніж парентеральний, і має менше побічних ефектів.
При лікуванні РА також використовуютьD-пеніциламін. Механізм дії цього препарату до кінця ще не вивчений, проте відомо, що він має імуномодулюючі ефекти in vitro, найбільш важливий з яких - інгібування функції Th-лімфоцитів. Побічними ефектами цього препарату можуть бути непереносимість з боку шлунково-кишкового тракту, висипання на шкірі, нефротоксичність і поява аутоантитіл, які асоційовані з аутоімунними захворюваннями.
Гідроксихлорохін також може контролюватисимптоми РА, проте механізм його дії при лікуванні ревматоїдного артриту невідомий. Препаратможе інгібувати вивільнення простагландинів або лізосомальних ферментів, проліферацію лімфоцитів та продукцію імуноглобулінів, порушуючи продукцію IL-1 макрофагами або змінюючи процесинг та подання пептидного антигену в макрофазі. Гідроксихлорохін в основному використовують як базовий препарат для усунення легкого запального процесу або стабілізації ремісії. Препарат необхідно відмінити, якщо у пацієнта відсутнє поліпшення протягом 6 місяців.
Побічні ефекти гідроксихлорохіна: дерматит, міопатія та помутніння рогівки, яке зазвичай оборотне. Може виникнути незворотна дегенерація сітківки, але при дозуваннях це ускладнення зустрічається рідко. Проте офтальмологічне обстеження слід проводити під час лікування кожні 6 місяців.Сульфасалазинзнижує швидкість прогресування ерозій при РА. Побічні ефекти сульфасалазину: симптоми з боку шлунка, нейтропенія, гемоліз, гепатит та висипання на шкірі.
Метотрексат- ще один імуносупресивний препарат, який є антагоністом фолієвої кислоти. Препарат застосовують при РА, перорально призначають у дозі 7,5-15 мг 1 раз на тиждень. Детально лікування РА обговорюється в розділі 12. Метотрексат інгібує клітинний поділ, конкурентно зв'язуючись з дигідрофолат редуктазою, що призводить до зниження синтезу тимідину та пуринових нуклеотидів. Його дія специфічна для певної фази клітинного циклу і полягає у знищенні клітин у S-фазі синтезу ДНК та незначному впливі на клітини, що перебувають у стані спокою. Метотрексат пригнічує первинну та вторинну відповідь антитіл in vivo, проте щодо існуючих реакцій гіперчутливості сповільненого типу ефект препарату був незначним.
Метотрексатпри щотижневому введенні низькихдоз може чинити протизапальну дію без імуносупресивного ефекту. Метотрексат значно знижує утворення продуктів 5-ліпоксигеназного шляху лейкоцитами, а також може знижувати продукцію IL-1 макрофагами.