СПЛ у КЧР скарги на тортури та житлове рейдерство
Комісія СПЛ, яка прибула до республіки разом із залученими фахівцями Міністерства охорони здоров'я РФ, висловила тривогу у зв'язку з вкрай незадовільним станом психоневрологічної лікарні в Карачаївському районі та перерахувала основні порушення, з якими стикаються жителі республіки.
Як з'ясувалося на нараді, більшість громадян, які звернулися до членів СПЧ, під час прийому громадян скаржаться на затягування слідчих дій у кримінальних справах та упередженість рішень судових органів.
Палата на 18 осіб
«Я звертаюся із проханням до прокуратури провести там перевірку. Потрібно залучити до перевірки Росздравнагляд та Росспоживнагляд. Палата у цій установі площею 40 кв. метрів розрахована на 18 осіб – це недотримання нормативів, оскільки на особу передбачено 6 кв. метрів. Потрібно розробити план створення прийнятних умов для хворих. За один день така установа не з'явиться, але заходів треба вживати», – заявив на нараді з головою КЧР представник Міністерства охорони здоров'я України Ігор Лисиков.
Про доступність психіатричного лікування розповів у ході наради залучений до роботи комісії СПЛ фахівець у галузі психіатрії Олег Боєв. «Найголовніше – це харчування, професіонали та укомплектованість. Цих складових у психіатричній лікарні ми не знайшли», – заявив він.
Після відвідин установи член СПЛ Яна Лантратова написала на своїй сторінці в Instagram, що стан установи сумний. «Численні порушення санітарних та інших норм, численні порушення законодавства та просто неможливі умови для утримання людей», – констатувала вона.
Селище Кубрань.Психіатрична лікарня. Фото:Яна Лантратова/instagram
Житлове рейдерство
Кричущими порушеннями прав назвали члени СПЛ ситуації, пов'язані з житловими проблемами мешканців Черкеська, які звернулися під час прийому громадян.
Вона згадала іншу проблему, пов'язану з незаконним вилученням земельної ділянки у 81-річного інвалідаМикола Козирєва. «Є конкретна людина, їй 81 рік. Він пенсіонер, ветеран праці, інвалід, зазнав репресій у 1937 році. Йому різні органи влади надали у Черкеську ділянку площею 703 кв.м. У нього відбирають через суд дільницю. Назву прізвище, кому віддають цю ділянку, – це Енвер Кубаєв, впливова в республіці людина», – розповіла Євдокимова.
Жителька Черкеська Тетяна Козирєва оскаржила дії судових приставів щодо знесення паркану, воріт та фундаменту. Фото: politika09.com
Суд, за її словами, визнав незаконним договір купівлі-продажу, якого взагалі не було. «Про який договір купівлі-продажу йдеться? Чи неписьменний суддя, чи тут явно корупційна оборудка», – вважає Євдокимова.
Була на нараді озвучена і проблема мешканця Черкеська Едуарда Хачукова, котрий за наявності трьох дітей-інвалідів ніяк не може вирішити житлове питання.
На нараді пролунали й скарги мешканців Малокарачаївського району на незаконні нарахування за газ, несанкціоновані відключення газу, зокрема й у зимовий період.
Ділікатні нацпитання
Члени СПЛ не оминули й міжнаціональні питання, оскільки республіка багатонаціональна, тут мешкають п'ять суб'єктивних народів – українські, карачаївці, черкеси, абазини та ногайці.
«Республіка дуже делікатна, нацпитання обговорювати публічно небезпечно. У республіці все будуєтьсяна балансі, на неформальній угоді, досягнутій у 1999 році, тому тут є питання, які треба обговорювати делікатно, але й не обговорювати не можна», – заявив під час наради член СПЛ Максим Шевченко.
За його словами, у ході прийому громадян деякі представники нацрухів скаржилися, що на них чиниться тиск із боку органів державної влади зі спробами підлаштувати їх під існуючу систему влади. «Такі методи не можуть мати позитивного результату. Чинити тиск марно. Баланс – це гарантія миру та стабільності республіки», – заявив Шевченко.
Також він торкнувся проблем українського народу. «Українці на Кавказі існували у трьох формах. Перша – це козацтво, друга – люди, які сюди приїхали за радянських часів, працювали на підприємствах, у структурах армії, третя – це міське населення – лікарі, вчителі», – пояснив Шевченко.
Зародження козацтва – важлива тема. “Прошу звернути особливу увагу на економічні аспекти відродження козацтва. Козацькі громади, які довели вірність закону, є етнокультурними суспільствами, а не військово-патріотичними клубами, створеними з приїжджих, мають отримати економічну базу для відродження. Інакше козацтво вимиратиме», – наголосив Максим Шевченко.
Михайло Федотов подякував керівнику КЧР Рашиду Темрєзову за відкритість і допомогу в роботі делегації СПЛ https://t.co/i3bo0jBBe4
Скарги на тортури
Про скарги на Центр протидії екстремізму розповів голова міжрегіональної громадської організації «Комітет проти катувань», член СПЛ Ігор Каляпін.
«Є скарги на співробітників ЦПЕ. Є скарги на тортури, людей затримують за різних обставин. Прокуратура від цих людей скарг не отримала. Люди, з якимивчора вдалося поговорити, отримували погрози. Йшлося про те, що людей катували струмом, одягали на голову пакети, замотували голови», – розповів Каляпін.
Тривало це протягом кількох годин. Після застосування тортур упродовж трьох годин людей «умовили» взяти провину на себе. "Це не боротьба з екстремізмом, це екстремізм", - сказав Каляпін.
Методи боротьби з тероризмом мають суворо відповідати закону, наголосив зі свого боку голова СПЛ за президента України Михайло Федотов.
«Я хочу нагадати слова президента України Путіна про диктатуру закону. Подібні тортури, якщо вони справді мали місце, призводять до деформації правосуддя. Тому що правосуддя, спираючись на матеріали, одержані під тортурами, вважає, що це відповідає дійсності», – сказав Федотов.
Відповідальний секретар РПЛ про психіатричну лікарню в сел. Кубрань (КЧР) https://t.co/KiiAgwwxEW «Стан установи просто жахливий»
Поліцейський привіт від сусідів
«Йшлося про те, що людей катували струмом, одягали на голову мішок чи поліетиленовий пакет та зав'язували скотчем так, що вони не бачили, хто перед ними перебуває, – розповів Каляпін. – Одна людина, яка сама визнає, що вчиняла певні діяння, що тягли на допомогу, хоча їй і підкинули зброю, розповіла, що її вмовили підписати протокол після того, як її три години катували струмом».
На думку Ігоря Каляпіна, людей, від яких надійшли скарги на співробітників ЦПЕ Кабардино-Балкарії, просто перевели на якийсь час до Черкеська з Нальчика, щоб напередодні вони не могли зустрітися з членами СПЛ. Проте голова Комітету проти катувань каже, що з аналогічними фактами правозахисники зіштовхнулися і у СІЗО Нальчика. Щоправда, їм не вдалосяповідомити про них голові Кабардино-Балкарії Юрію Кокову, але це аж ніяк не означає, що тема тортур не отримає продовження у вигляді сигналів до прокуратури та Слідчого комітету.
ПРЯМИЙ ЕФІР у #Periscope: Діти з інтернату підготували програму для Комісії СПЛ у КЧР. https://t.co/o7amQGqYwF
«Я маю підстави вважати, що ці повідомлення хоча б частково відповідають дійсності. Скінчиться це погано: це боротьба з екстремізмом – це власне екстремізм. Мене дуже неприємно здивувало, що прокуратура не отримувала скарг від цих людей.
Ці слова прозвучали тим більше несподівано, що з призначенням у 2013 році міністром внутрішніх справ Карачаєво-Черкесії Казимира Боташева скарг на дії співробітників поліції в республіці стало значно менше.
– А чому сюди не запросили міністра внутрішніх справ та керівника Слідчого комітету?
– Я не знаю, – відповів Темрезов і звернувся до своїх підлеглих: – Ми запрошували? Загалом у нас хто займався запрошенням?
– Чи там був у списку міністр внутрішніх справ? - Перервав його Темрезов.
– Такого бути не могло, – заявив Максим Шевченко, але голова Карачаєво-Черкесії вирішив не продовжувати розпитування і перейшов до іншої теми.
СПЛ: правоохоронні органи в КБР поводяться не зовсім правильно https://t.co/JlCIXCxJt0
Жертви НС без допомоги
Надзвичайні ситуації, серед яких зливи та град, завдають величезних збитків жителям республіки, які поскаржилися комісії СПЛ на відсутність допомоги з боку влади.
«Минулого року була повінь у аулі Новокувінського Адиге-Хабльського району. Стихійне лихо. Прийшли до мене на прийом семеро людей, які заявили, що подавали заяви до муніципальних органів влади для того, щоб міжвідомча комісіяприйшла до них у будинки, провела експертизу та зрозуміла, про яку шкоду йдеться», – розповіла під час підсумкової наради член СПЛ Наталія Євдокимова.
Мешканці Новокувінська сказали, що до них міжвідомча комісія не приходила. І це, незважаючи на те, що вони неодноразово писали заяви. Згідно з довідкою МНС, 500 дворів у Новокувінську зазнали збитків. Проте допомогу отримали лише близько 130 сімей.
На відсутність будь-якої допомоги поскаржився під час прийому громадян та представник 326 постраждалих від пожежі на Тургенєвському ринку Хазрет Тхакумашев. Про цю проблему та затягування слідства у цій справі на нараді з головою КЧР розповів член СПЛ Леонід Нікітінський.
Леонід Нікітінський на прийомі громадян у рамках візиту комісії СПЛ до КЧР. Фото: Зара Аджієва
«До мене на прийом прийшов один із колишніх орендарів згорілого Тургенєвського ринку. Слідство йде, кінцевого результату наразі немає. Загалом у справі 326 постраждалих. Вони залишилися без майна, без роботи, у боргах та кредитах. Республіка не надала жодної допомоги. Це трагедія», – заявив він.
Затяжні кримінальні справи
Слідство у справі про підпал Тургенєвського ринку за рік і дев'ять місяців не прийшло до жодного результату. «Розслідування триває два роки. Може, треба порушити питання про передачу справи до слідчих органів СКФО? Чому так довго триває слідство? Усі свідчення є, експертизи проведено. Поки кримінальна справа не завершена, вони не можуть подати до судів цивільні позови», – пояснив Леонід Нікітінський.
Загалом на затягування слідчих дій у кримінальних справах скаржилися багато мешканців, які побували на прийомі у комісії СПЛ.
«До мене прийшла мати Дениса Тимченка – молодого хлопця (йому 31 рік), який помер у реанімаційному відділеннілікарні Черкеська, – розповів член СПЛ Андрій Бабушкін. – І лікарі швидкої допомоги своєчасно його не забрали, і лікарі лікарні не надали своєчасної допомоги. Також у реанімаційному відділенні не було надано своєчасної допомоги, не було забезпечено цілодобове спостереження».
Жителі Черкеська незадоволені відсутністю тротуару в районі Тургенєвського ринку, що згорів, http://t.co/vcXldhp5V7 pic.twitter.com/SBMDeBJaY8
Все це сталося три роки тому. «Кримінальна справа ведеться не дуже енергійно, призначено п'яту експертизу – не зовсім зрозуміло, навіщо, оскільки попередні повно відповіли на запитання слідства. Експерт пише, що на кожному етапі (а їх лише п'ять) можна було молоду людину врятувати», – констатував правозахисник.
Про затягування кримінальної справи про напад на мешканців Черкеська Бориса та Олени Половіних заявив голова СПЛ Михайло Федотов.
Напад на Бориса та Олену Половиних. Фото: 09life.ru
«Ті фотографії та документи, які я бачив, переконують у тому, що там є склад злочину. Чому справа триває три роки, мені незрозуміло. Завдання тілесних ушкоджень. Невже справу треба розглядати три роки? Це не такі складні справи, прошу прокуратуру взяти цю справу на контроль», – сказав Федотов.
Звільнений із СІЗО Черкеська Руслан Рахаєв вважає, що підлеглі дали на нього свідчення задля кар'єрного зростання http://t.co/NqYuWWg49N
Щоправда, відповідати на всі ці питання, крім голови Карачаєво-Черкесії та представників прокуратури, не було кому, оскільки представники Слідчого комітету та МВС щодо КЧР на нараду не з'явилися.
Члени Ради підбили підсумки роботи у КЧР на нараді з главою регіону Рашидом Темрезовим. Фото: president-sovet.ru
Рашид Темрезов обіцяв вивчитивсі підняті питання та вжити заходів для їх вирішення, водночас зазначивши, що не можна описувати ситуацію в республіці, виходячи з окремих випадків.