Спостереження зоряного неба з поверхні Марса, що ми побачимо

спостереження

Спостереження зоряного неба з Марса: що ми побачимо?

Найкращі види на зоряне небо частіше відкриваються у пустелях, куди люди і їдуть дивитись на зіркопади. Пустелі знаходяться далеко від вогнів міста, вони вільні від хмарного покриву, і тому зірки здаються дуже яскравими. Маючи на увазі, чи можна говорити, що поверхня Марса є ідеальним місцем для спостереження за зірками? Зрештою, це суцільна пустеля та повна відсутність світлового та хмарного забруднення.

Якоюсь мірою це так. Атмосфера Марса настільки слабка, що зірки навіть не мерехтять. Але Червона Планета сповнена пилу. Навіть прямо над головою пил зменшує яскравість зірок. І пил значно гірший на горизонті.

Астрономи насправді спостерігають за нічним небом Марса з марсоходів. Вони піднімають "очі" ровера Кьюріосіті до неба, щоб спостерігати за місячними затемненнями та польотом комет. У 2014 році Кьюріосіті навіть засік комету C/2013 A1, поки та летіла за 87 тисяч миль від Марса. Здається, що це далеко, але це в 10 разів ближче, ніж відстань, на якій знаменита комета Хіякутаке (C/1996 B2) пролітала повз Землю в 1996 році.

У НАСА кажуть, що метеорні дощі виглядають досить драматично на Марсі, але пил все одно досить сильно приховує можливості спостережень із планети.

Спостереження за зірками на Марсі також заважають до абсурду довгі сутінки. Вони тривають кілька годин, що веде до прекрасних приголомшливих марсіанських заходів, які створюють палітри від синього до ірисового відтінку, але зірки спостерігати вони заважають.

Але коли настає ніч, окрім зірок, спостерігачів (а поки що це лише марсоходи) на марсіанському небі чекає два місяці - Фобос і Деймос. Їх видно із поверхні. Коли вечірнє західне небо Марса з ірисового перетворюється начорне, можна побачити Фобос, схожий на велику картоплину. Ви можете побачити, як він змінює фази кілька разів на ніч. А Деймос виглядатиме як найяскравіша зірка на небі.

Крім того, з поверхні Марса можна трохи побачити деякі улюблені землянами частини глибокого космосу, такі як Туманності Оріона і Андромеди.