Стадії розвитку бластоцисти

Для оцінки бластоцист людини запропоновано різні класифікації. Одна з найпопулярніших була розроблена David Gardner та його колегами наприкінці 1990-х років. На початку нинішнього століття ми модифікували класифікацію Gardner із триступеневою оцінкою бластоциту, щоб вона відповідала потребам програми Cornell.

Бластоциста була визначена як має бластоцель, що займає більше половини обсягу предембріона і на ранніх стадіях складається з клітин, які формують внутрішню клітинну масу (на відміну від кавітуючої морули, яка має меншу бластоцель, і внутрішня клітинна маса, що розвивається).

Відповідно до цієї класифікації бластоцисти мають 6 стадій розвитку залежно від ступеня зростання та стану хетчингу:

Рання бластоциста (бластоцель займає більше половини обсягу предембріона): загальний розмір не збільшений порівняно з ранніми стадіями.
Справжня бластоциста (бластоцель займає більше половини обсягу предембріона): незначне збільшення загального розміру та деяке стоншення прозорої оболонки.
Повна бластоциста (бластоцель займає більше половини обсягу предембріона): зростання повністю завершене, прозора оболонка дуже тонка.
Бластоциста у процесі хетчингу (біопсію, допоміжний хетчинг та інші маніпуляції з прозорою оболонкою не проводять).
Бластоциста, що повністю вийшла з прозорої оболонки (біопсію, допоміжний хетчинг та інші маніпуляції з прозорою оболонкою не проводять).
Бластоциста у процесі або після хетчингу, що відбувся після штучного створення значного отвору у прозорій оболонці.

Розвиток внутрішньої клітинної маси оцінюється так:

А- щільно упаковані компактні клітини;
В - більші пухко розташовані клітини або формування клітинного вузлика;
С - окремі клітини у внутрішній клітинній масі не помітні;
D – клітини внутрішньої клітинної маси мають ознаки дегенерації.

Трофоектодерму оцінюють таким чином:

А – численні нормальні клітини, що формують щільний епітелій;
В - мала кількість нормальних клітин великих розмірів, що формують пухкий епітелій;
С – аномальні дуже великі або нерівно розташовані клітини; можуть виглядати як кілька клітин, відтиснених убік;
D – клітини мають ознаки дегенерації.

Перенесення щонайменше однієї 1BD бластоцисти (будь-яка справжня бластоциста за визначенням; 91% циклів, що піддаються розширеному культивуванню) у 75% випадків призводить до настання клінічної вагітності та у 59% випадків - до імплантації.

Перенесення щонайменше однієї ЗАА, ЗАВ або ЗВА бластоцисти призводить до настання клінічної вагітності у 78% випадків та до імплантації – у 63% випадків.

Оскільки цикли з "ранніми" та "пізніми" бластоцистами не мають значних відмінностей, будь-яка бластоциста на 5-й день призводить до настання вагітності та імплантації з досить великою частотою. Тільки цикли з бластоцистами, що за своїми параметрами не підпадають під наведену класифікацію, мають значно нижчу ймовірність успіху, хоча вагітність та імплантація все-таки можливі (31% – частота клінічної вагітності та 17% – частота імплантації).

Стадії розвитку бластоцисти та інші статті з розділу Безпліддя.