Сучасні аспекти лікування ГЕРХ
- У чому полягає головна небезпека ГЕРХ?- ГЕРХ - патологія, викликана закиданням вмісту шлунка в стравохід. В результаті агресивне середовище, що містить хлористоводневу кислоту, пепсин, жовчні кислоти, контактує зі слизовою оболонкою стравоходу і викликає її подразнення. Згодом розвиваються запально-ерозивні зміни епітелію, які мають прогресуючий характер і загрожують серйозними ускладненнями, такими як ерозивний або виразковий езофагіт, стравохід Барретта. На жаль, останніми роками зростає поширеність багатьох захворювань шлунково-кишкового тракту, і ГЕРХ – не виняток. Печію як основну ознаку ГЕРХ виявляють у 25-40% населення у світі. Згідно зі статистичними даними, 25% населення Європи помічають печію не менше 1 разу на місяць, 12% – щонайменше 1 раз на тиждень, а 5% – щодня. У США 44% населення відчувають печію не менше 1 разу на тиждень. При цьому більшість хворих лікуються самостійно, звертаючись до лікаря лише у разі різких загострень. До цього часу ми не мали загальних епідеміологічних даних щодо цього захворювання. Проте з 2008 р. Міністерство охорони здоров'я України внесло доповнення до статистичної звітності, що надасть лікарям можливість отримувати повну інформацію щодо ГЕРХ. Одна з головних небезпек ГЕРХ пов'язаназ тим, що у 25% випадків захворювання протікає виключно з позастравохідними симптомами. При цьому не спостерігають класичних проявів або вони зустрічаються вкрай рідко, але як симптоми ГЕРХ виступають часті пневмонії, біль за грудиною та в ділянці серця. Доведено, що у людей, які страждають на ГЕРХ, якість життя, зумовлена станом здоров'я, може знижуватися такою ж мірою, як при стенокардії. Регулярно повторювана печія - тривожний симптом, що вимагає негайного звернення до фахівця.
- Які основні фактори розвитку ГЕРХ Ви можете назвати?- До розвитку ГЕРХ призводить ряд факторів. Це генетична схильність, слабкість кардіального сфінктера, прийом деяких препаратів, запальні захворювання шлунка, фізична перенапруга, переїдання та нездорове харчування, куріння. Однією з ланок у ланцюжку патогенетичних факторів, що сприяють розвитку ГЕРХ, може бути хелікобактерна інфекція. Розвиток грижі стравохідного отвору діафрагми, як правило, сприяє розвитку езофагіту за рахунок закидання в стравохід кислого та змішаного рефлюктату. При цьому закидання змішаного рефлюктату найбільш небезпечне, оскільки кислота і жовч при змішуванні потенціюють дію один одного. З іншого боку, не можна недооцінювати чинник стресу. Доведено, що зміни психоемоційного стану пацієнтів лежать в основі більшості патологій, пов'язаних із порушенням моторики шлунково-кишкового тракту.
– Як можна діагностувати це захворювання?– Класичним методом діагностики ГЕРХ є фіброгастродуоденоскопія з хромоендоскопією. Забарвлення слизової оболонки метиленовим синім дозволяє виявити таке ускладнення ГЕРХ, як стравохід Барретта. Водночас у більшості випадків лікар-практик може виявити захворювання на підставі ретельногоклінічного розпитування. Аналіз скарг пацієнта часто буває достатньо для встановлення діагнозу (при відсутності тривожних симптомів, які є прямим показанням до гастроскопії). Важливим методом є також проведення рН-метрії стравоходу. Може використовуватися так званий ІПП-тест, який полягає в тому, що пацієнту призначають пробний тижневий курс антисекреторного препарату у стандартному дозуванні. За наявності ГЕРХ симптоми, що турбують пацієнта, або зникають, або значно пом'якшуються.
- Чим відрізняються різні лікарські форми омепразолу, представлені на фармринку України?- Відмінною особливістю субстанції омепразолу є низька кислотостійкість. В результаті препарат частково руйнується в кислому середовищі шлунка, ще до потрапляння в тонкий кишечник, де відбувається його всмоктування. З метою усунення цього недоліку, виробники препарату випускають захищені форми омепразолу з ентеросолюбильним покриттям. Однак цей захисний механізм, ефективний щодо шлункового соку, має іншу негативну властивість – в силу свого хімічного впливу ентеросолюбильна оболонка здатна руйнувати діючу речовину, для захисту якої була створена. В даний час ми маємо лікарську форму омепразолу, яка відповідає необхідним характеристикам. У препараті Гасектм Гастрокапс використано спеціально розроблену подвійну оболонку, що захищає омепразол не тільки від кислоти шлункового соку, а й від власної ентеросолюбильної оболонки. Наявність подвійного покриття капсули забезпечує стабільність омепразолу та прояв його максимальної активності. Крім того, з метою забезпечення тривалої фізико-хімічної стабільності препарату у зовнішньому середовищі, Гасектм Гастрокапс упакований у спеціальні флакони з поглиначем.вологи на ковпачку. Таким чином, атмосферна волога, що потрапляє у флакон під час відкриття, повністю абсорбується, захищаючи препарат від прямого контакту з небажаним середовищем. Було доведено, що рівень стабільності омепразолу при зберіганні в несприятливих умовах (при температурі 40°С і вологості 75%) за 6 місяців залишався близько 70%, тоді як рівень стабільності незахищеного препарату при рівних умовах становив лише 10%. Технологія, використана у виробництві препарату, запатентована сертифікатами Європейського Союзу та США, що підтверджують інноваційність та високу технологічність препарату. Серед його відмінних характеристик – наявність двох форм випуску, що містять 20 та 40 мг омепразолу відповідно. Це дає додаткові переваги щодо призначення лікування. Вплив ІПП на кислотну продукцію та рН дозозалежний, тому доза препарату підбирається індивідуально. Так, у період загострення призначається Гасектм Гастрокапс у дозуванні 40 мг (один раз на добу), що дозволяє досягти сильнішого пригнічення секреції соляної кислоти та швидше полегшити неприємні симптоми. При досягненні покращення дозування препарату знижують до 20 мг. Крім того, Гасектм Гастрокапс у дозуванні 20 мг використовують у схемах підтримуючої та антихелікобактерної терапії. У період ремісії призначають різні схеми підтримуючої терапії Гасеком Гастрокапс (терапія в режимі «на вимогу», уривчастий курс, терапія «вихідного дня»), які дають можливість максимально пристосуватися до індивідуальних особливостей пацієнта та його способу життя. У зв'язку з цим ми можемо рекомендувати препарат Гасектм Гастрокапс для лікування кислотозалежних захворювань ШКТ, у тому числі ГЕРХ. Висока ефективність Гасека Гастрокапс пояснюється наявністю подвійної оболонки, яка захищає діючу речовинувід руйнування.