Сумісництво → основне місце роботи як визначити базу нарахування ЄСВ,газета Зарплата та

Світлана Кепіна, начальник Управління адміністрування єдиного внеску, методології та розгляду звернень платників податків Департаменту податків та зборів з фізичних осіб Державної фіскальної служби України

Наш працівник (не інвалід) по 11 травня 2016 року працював на нашому підприємстві за сумісництвом. А 12 травня 2016 року він приніс нам трудову книжку і з цієї дати за своєю посадою прийнято на основне місце роботи. Зарплата за фактично відпрацьовані дні за основним місцем роботи менша за розмір мінзарплати. Чи потрібно за такий місяць сплачувати ЄСВ із мінзарплати?

Вимога про сплату ЄСВ із МЗП встановлено абз. 2 ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ. Так, якщобаза нарахування ЄСВ не перевищує розміру МЗП 1 , встановленої законом на місяць, за який отримано дохід,суму ЄСВ розраховують як добуток розміру МЗП та ставки ЄСВ (22 %). Разом з тим, якщо зарплату (доходи) нараховують фізособіне за основним місцем роботи, то ставку ЄСВ застосовують до фактичної бази нарахування ЄСВ.

Таким чином, роботодавець зобов'язаний дотримуватись вимоги про сплату ЄСВ з МЗП 2 , якщо:

  • дохід, який потрапляє до бази нарахування ЄСВ (зарплата, лікарняні, декретні, винагорода за договором ДПГ), нарахованийосновному працівникові, не інваліду (застосовується ставка ЄСВ 22 %);
  • за основним місцем роботи 3 працівник складавсяу трудових відносинах з роботодавцем весь місяць (оскільки порівняння робиться з МЗП у місячному розмірі, необхідно знати місячний дохід працівника) 4 ;
  • загальнасума нарахованого доходу менша за МЗП, встановлену в місяці нарахування доходу. При цьому для цілей порівняння «перехідні»лікарняні, відпускні, декретні відносяться до місяців, за які вони нараховані. А якщо з основним працівником укладено договір ДПГ про виконання робіт/надання послуг, термін виконання яких більший за місяць, то сума винагороди ділиться на кількість місяців, за які вона нарахована (незалежно від того, повні це місяці чи ні).

У даній ситуації працівник відпрацював за основним місцем роботи лише другу частину місяця. Тому в цій ситуаціївиконувати вимогу про сплату ЄСВ із МЗП не потрібно. Роботодавець має нарахувати ЄСВ:

  • на фактично нараховану суму зарплати за дні, відпрацьовані у травні за сумісництвом,

  • на фактично нараховану суму зарплати за дні, відпрацьовані у травні за основним місцем роботи.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Вимогу про сплату ЄСВ з МЗП потрібно виконувати і тоді, коли (див. с. 7):

  • якщо працівника звільнено в останній робочий день місяця, але не в останній календарний день місяця.

Врахуйте, що у разі коли працівник працює у вас одночасно і за основним місцем роботи, і за сумісництвом (внутрішній сумісник ),з МЗП порівнюється загальна сума нарахованого працівнику доходу. Якщо загальна сума доходу менша за МЗП, то ЄСВ = МЗП × 22 %. Якщо ця сума більша за МЗП, застосовуйте ставку ЄСВ до загальної суми фактично нарахованого доходу за основним місцем роботи та за сумісництвом.

3 Основне місце роботи - місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу (п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ).