Таємниця штрих-коду
Якось вибирав рис у магазині. Взяв у руки упаковку – довгоозерний пропарений рис. Виробник – Україна. Дивно, що на території України довгозерні сорти не вирощують – клімат не той. Як і в Україні, власне. Далі дивлюся напис: Країна походження: Індія – 1, Пакистан – 2, Китай – 3, Таїланд – 4, В'єтнам – 5. , запаковані. А де цифру шукати? Може наштрих-коді ? Перші три цифри коду – 482. Отже, рис із Таїланду (за першою цифрою). Загалом, я вирішив з'ясувати, що означають цифри на штрих-коді.
Існує думка, щоштрих-код дає споживачеві масу інформації про товар, країну його походження, якість та ін. Повна нісенітниця! Нижче дізнаєтесь чому. Ми так і не розібралися, що означають видавлені на консервних банках цифри, а тут нова напасть – штрих-коди. Сам малюнок коду – це вже символ сучасної доби, символ епохи комп'ютерів, загальної автоматизації виробництва та торгівлі. Малюнок штрих-коду використовується для прикраси майок, бейсболок, хтось примудряється навіть вибривати штрих-код на волосистій частині голови - це круто.
Отже, що таке штрих-код? Чи лінійний штрих-код, який ми звикли бачити на упаковках товарів у супермаркетах? Це просто послідовність чорних і білих смуг, що разом із цифрами внизу створює якийсь код, маркування конкретного товару, яке можна зчитувати спеціальними приладами. Робота над різними системами маркування товарів для великих роздрібних мереж розпочалася ще 1948 року, але перший товар (жуйка Wrigley's) зі штрих-кодом надійшов у продаж лише 1974 року. Потреба у такому маркуванні виникла через складність обліку великого асортименту товарів усупермаркетах, контролю за їх рухом та ін. Нині використовується система EAN (європейська) та UPS (американська). Цифри внизу коду (перші три) вказують на те, в якому представництві особливої організації, що реєструє (просто – в якій країні) виробник зареєстрував свою продукцію. Тобто, говорячи людською мовою, перші три цифри коду найчастіше (але не завжди і необов'язково) вказують на країну-виробника товару. Інші цифри (розбиті по групам) є реєстраційними номерами виробників, деякі коди товарів (властивості, розміри, маса, колір та інша інформація – не для нас), контрольне число для перевірки роботи сканера і іноді якась додаткова інформація.
Що штрих-код дає нам споживачам? Відповідь – сам штрих-код нічого не дає. Країну-виробника і так вказують на упаковці. Але масове повсюдне застосування штрих-кодів спрощує логістику, складський контроль виробника і продавця, дозволяє комп'ютеризувати облік товарів, що надійшли в продаж і проданих, а значить підтримувати їх величезний асортимент. Ось вам і користь від штрих-кодів для нас, звичайних споживачів. І найважливіший момент – нас дуже швидко (і без помилок, ну, як правило, звичайно) обслуговують на касах у супермаркетах, що без застосування штрих-коду було б неможливо.
Для особливо допитливих наводжу дуже коротенький список країн походження (або реєстрації) товарів (за першими трьома цифрами коду), причому з урахуванням сумісності двох систем маркування (тому ніяких закономірностей шукати не треба):
00-09 США та Канада 50 Великобританія 300-379 Франція 400-440 Німеччина 460-469 Україна 481 Білорусь 482 Україна 487 Казахстан 490-499 Японія 603 Китай 729 Ізраїль 800-839 Італія 840-849 Іспанія 885Таїланд 890 Індія
А той рис виявився із Пакистану. Цифра 2 була надрукована зверху штрих-коду поруч із датою виготовлення. Та й достатньо. Як я пояснив, жодної практичної інформації штрих-код нам не дає.