Стан гуморального імунітету та його динаміка, обумовлена застосуванням курсу аплікаційної
Каладзе Н.М., Горлов А.А., Ляпко Н.Г., Ляпко-Аршинова Ю.М., Абразцова Н.В.
У дослідженні брали участь 20 волонтерів віком від 16 до 24 років – студентів Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського. Усі волонтери протягом 10 днів проходили курс процедур із застосуванням аплікаторів Ляпко. Щоденна процедура включала застосування аплікаторів на область шиї, спини, і стоп. Стан системи імунітету оцінювали за кількістю лімфоцитів, що експресують маркери CD та HLA методом непрямої імунофлюоресценції з використанням моноклінальних антитіл фірми Diaclone. Нами було виявлено, що протягом усього курсу аплікаційної терапії показники кількості В-лімфоцитів та рівня ЦВК не зазнавали достовірної інтегральної динаміки. Однак після аплікаційних процедур мало місце достовірне зростання кількості В-лімфоцитів, кореляційно пов'язане з також статистично достовірним підвищенням титру ЦВК. Застосування різномсталічних аплікаторів викликає перерозподіл субпопуляцій імунокомпстентних клітин периферичної крові. Після кожної процедури зростає кількість В-лімфоцитів та ЦВК, одночасно спостерігається збільшення кількості цитотоксичних ІКК, що несуть маркери CD8 та CD 16. Можливою причиною активації гуморальних ефектів Th2 патогенетичного шляху є реалізація стрес-обумовлених ефектів, що медіюються стрес-лімітуючою системою.