Теоретичні основи реконструкції, Реконструкціяяк планомірний процес оновлення

Реконструкція як планомірне оновлення. Економічна сутність реконструкції у сучасних умовах

Реконструкція споруд відноситься до робіт, які виконуються з метою зміни вже існуючих техніко-економічних та інших показників об'єкта та підвищення ефективності та функціональності його використання. Це і реорганізація споруди, і зміна її габаритів, а також технічних показників, і капітальні надбудови, прибудови, і розбирання, або посилення несучих конструкцій, і багато інших робіт, які свідчать про те, що стару споруду перетворять на нову.

Реконструкція споруд - це складний процес, що починається із розробки проекту. Метою будь-якої реконструкції є поліпшення експлуатаційних характеристик споруди, а також створення умов для більш ефективного використання. Сюди входить і відновлення зовнішнього вигляду споруди [1, с. 22].

Комплексний характер реконструкції підприємств, що діють, визначає особливий підхід до класифікації її видів. Види реконструкції можна класифікувати за такими ознаками [2, с. 31]:

1) коефіцієнт оновлення виробничих фондів;

2) характер будівельно-монтажних робіт;

3) умовам стиснення виконання БМР;

4) конструктивним особливостям будівель, що реконструюються;

5) співвідношення обсягів реконструктивних робіт;

6) обмежень, що накладаються умовами виконання БМР;

7) рівнем вимог техніки безпеки;

8) характер суміщення БМР з діяльністю підприємства.

За коефіцієнтом оновлення виробничих фондів розрізняють реконструкцію: велику (К 0,40), середню (0,20)