Тетрахлоретилен
Матеріал із Documentation.
Тетрахлоретилен(абоперхлоретилен) (Cl2C=CCl2) - безбарвна рідина з різким запахом (має характерний ефірний запах, який виявляється деякими людьми при концентраціях нижче 0,02%.). Розчинність у воді 0,04 % (25 °C).
Тетрахлоретилен не горючий, незаймистий, не вибухонебезпечний. При контакті з гарячими поверхнями або полум'ям ця речовина розкладається з утворенням токсичних і їдких пар (хлористий водень, фосген, хлор). При контакті з вологою речовина також повільно розкладається з утворенням трихлороцтової кислоти та соляної кислоти. Реагує із металами, такими як алюміній, літій, барій, берилій.
Тетрахлоретилен є чудовим розчинником та екстрагуючим агентом для каучуків, пластмас, жирів. Його застосовують для хімічного чищення одягу, знежирення металів, як розчинник у текстильній промисловості, для виробництва хладону 113.
Ця речовина може бути небезпечною для довкілля; особлива увага має бути приділена повітрі у приміщеннях та воді. Небезпечне забруднення повітря досягатиметься досить повільно при випаровуванні цієї речовини при 20 °C.
При тривалому контакті тетрахлоретилен має токсичну дію на центральну нервову систему, печінку, нирки. Речовина може всмоктуватись в організм при вдиханні, через шкіру та через рот. При короткочасному впливі речовина може спричинити подразнення очей, шкіри та дихальних шляхів. Проковтування рідини може викликати аспірацію в легенях із ризиком виникнення хімічного запалення легень. При вдиханні повітря з високою концентрацією тетрахлоретилену протягом коротких проміжків часу спостерігається втрата координації, пітливість, збудження, запаморочення,сонливість, біль голови, нудота, слабкість, непритомність. Повторний або тривалий контакт зі шкірою може спричинити дерматит.
Вважають, що тетрахлоретилен мало метаболізується в організмі - близько 98% його виділяється через легені і лише 2% піддається перетворенням. Серед продуктів перетворення - трихлоретанол і трихлороцтова кислота. Тетрахлоретилен досить повільно виводиться з організму та визначається через 2 тижні після вдихання 2,7 мг/л протягом 3,5 годин; затримка у легенях становить середньому 62 %.
Відома значна кількість гострих отруєнь, серед них низка смертельних. Іноді смерть настає раптово; часто розвивається набряк легень, іноді бронхопневмонія. У медицині описано випадок смертельного отруєння тетрахлоретиленом після чотирьох місяців роботи у хімчистці за надзвичайно несприятливих умов. Спочатку у хворого зник апетит, потім, після важкої фізичної напруги (гра у футбол) з'явилися сильний кашель і задишка, ще через два дні кровохаркання, блювання, поверхневе дихання, вологі хрипи в легенях, жовтяниця, олігурія. Смерть настала на восьму добу. Патологоанатомічний діагноз показав токсичну пневмонію, некроз печінки, жирову дегенерацію серцевого м'яза.
При отруєнні фахівці рекомендують обов'язково звернутися за медичною допомогою, але до цього обов'язково вивести людину на свіже повітря, видалити забруднений одяг, проминути шкіру водою з милом, прополоскати рот, не викликати блювоту, дати випити велику кількість води і до приїзду лікарів забезпечити хворому спокій.