ТІГРАН ПЕТРОСЯН
Тиграна Петросяна називали «Залізним Тиграном» та «Шаховим лівшою». Своє перше прізвисько він отримав за неперевершене мистецтво захисту, а «лівшу» його назвали за незвичайну манеру гри, яка протягом десятиліть ставила в глухий кут найдосвідченіших суперників.
Він не був пусткою долі – рано втратив матір, а невдовзі помер і батько, який працював двірником у Тбіліському Будинку офіцерів. У 40-х роках він почав займатися шахами у Тбіліському Палаці піонерів у тренера Арчіла Ебралідзе – великого шанувальника Капабланки. Великий кубинець на все життя став і його, Петросяна, кумиром, якого Тигран намагався наслідувати.
Скінчилася війна, і вже у 1945 році 16-річний Петросян голосно заявив про себе, вигравши юнацьку першість СРСР (наступного року він повторив свій успіх). Пройшло 5 років: Петросян, який переїхав на той час до Москви, став призером чоловічого чемпіонату СРСР, розділив у ньому 2-3 місця з Геллером. У 1953 році він – вже учасник турніру претендентів на першість світу (у Цюріху він посів почесне 5 місце).
Минуло ще кілька років, і Петросян упритул приступив до штурму шахового Олімпу. Двічі (у 1959 та 1961 роках) він вигравав першість СРСР, демонструючи глибоке розуміння позиції, найвищу техніку ендшпіля, а також чудову майстерність у захисті (кожна його поразка була сенсацією). Його година пробила в 1962 році, на турнірі претендентів на острові Кюрасао. Петросян посів перше місце, не програвши жодної з 27(!) партій, і завоював право на матч із чемпіоном світу Михайлом Ботвінником.
Цей матч, що відбувся 1963 року, подарував шахам нового чемпіона світу. 33-річний Тигран Петросян виграв поєдинок у патріарха радянських шахів із рахунком 12,5:9,5. Шість років, як і його кумир Капабланка, Петросян був чемпіоном світу. 1966 року вінзахистив своє звання, вигравши матч у Бориса Спаського – 12,5:11,5. Через три роки він все ж таки змушений був поступитися шахівницею тому ж Спасському, програвши йому з рахунком 12,5:10,5.
Петросян ще багато років входив до найсильніших шахістів планети: він двічі (1969 і 1975 роках) ставав чемпіоном СРСР, вигравав великі міжнародні турніри, претендентські матчі. У 1979 році, у віці 50(!) років він став (разом із Портішем та Хюбнером) переможцем міжзонального турніру.
Петросяну належить безліч вражаючих рекордів. Він провів без жодної поразки 6(!) чемпіонатів СРСР. За збірну СРСР на 10 Всесвітніх шахових Олімпіадах (з 1958 по 1978) роки він досяг небаченого результату – 79 перемог, 50 нічиїх і лише одна поразка. У роки свого розквіту Тигран Петросян був воістину непереможним. Найбільше у шахах він цінував логіку. «Я глибоко переконаний, що у шахах немає нічого випадкового. І це моє кредо. Я люблю лише такі партії, де грав відповідно до вимог позиції… Я вірю лише у логічну, правильну гру», – писав дев'ятий чемпіон світу.