Типи аварійних ситуацій - Екологічний менеджмент
Режимні - виникають при штатному функціонуванні потенційно небезпечних об'єктів, наслідки від них передбачувані, ступінь захищеності висока (щорічні повені в заплавах річок, зледеніння полотна автошляхів під час ожеледиці, зледеніння літаків при польоті на певній висоті в особливих ).
Проектні - виникають при виході за межі штатних режимів з передбачуваними та прийнятними наслідками (захищеність від них - достатня). Наприклад, позаштатні ситуації на АЕС чи інших об'єктах, коли наслідки не належать до незворотних. Розлив води рік Європи під час надмірного випадання атмосферних опадів.
Запроектні - виникають при незворотних пошкодженнях важливих елементів із високим збитком та жертвами. Ступінь захищеності від них недостатній, з необхідністю проведення відновлювальних робіт (землетруси, аварійні витікання газу з наступними руйнівними вибухами, аварії нафтових танкерів із розливом значних обсягів нафти).
Ще одним прикладом може бути ситуація з Київським водосховищем. Останнім часом з'явилося багато публікацій про стан гідротехнічних споруд на Дніпрі та можливі наслідки за їх прориву.
З наукового погляду Дніпровський каскад - "нахилений із крутими перепадами об'єкт». Якщо під час землетрусу постраждає Київська ДРЕС, то земляну дамбу, аварійність якої складає 93%, буде знищено, і на столичні райони Оболонь, Троєщину, а потім і на всю Україну "повалиться радіоактивне цунамі з вод Київського моря".
У разі прориву київської дамби 27 міст України та Запорізька ГЕС буде знищено. Загине від 14 до 15000000 чоловік. Завдяки 500 млн тонн високорадіоактивних мулистих відкладень, що накопичилисяза 18 років після Чорнобильської аварії, це найбільш небезпечний об'єкт світу, а якщо мул витікає, ця територія буде радіоактивною протягом 1000 років.
Серед першочергових заходів необхідно передбачити бетонування Київської дамби та спуск води хоч би на 7 метрів. Потім водосховище треба засипати породами із териконів Кривого Рогу та Донбасу. Однак на ці роботи потрібно 5 мільярдів доларів, яких держава не має.
Проте небезпека виникає не лише від Київського водосховища. На Дніпрі зараз розташовані шість ГЕС Київська, Канівська, Кременчуцька, Каховська, Дніпрогес та Дніпродзержіїська. І всі вони перебувають у тій чи іншій стадії аварійності. Найбільш небезпечною є ситуація зі шлюзами на Дніпрогесі. Як показало комп'ютерне моделювання, прорив будь-якого з водоймищ спровокує прорив всіх інших, які розташовані нижче за його течією, з усіма наслідками, що з цього випливають.
Нині довжина лінії дніпровських водоймищ становить 3 037 км, причому 1110 км із них – береги, які необхідно терміново зміцнювати. При будівництві водоймищ швидкість руйнування берега може становити 0,5 - 1 м на рік, але реально в деяких місцях вона досягне 5 - 10 м. В результаті руйнування та розмиву берегів вже знищено 6175 га землі, за останні 35 років у водосховище потрапили 337 млн. м3 продуктів руйнування. Завдяки всьому цьому, можливо, доведеться через кілька років переселяти цілі окремі райони.
1. Охарактеризуйте види та принципи екополітики.
2. Які основні критерії екобезпеки?
3. Наведіть приклади зон екологічного лиха, зон надзвичайних екологічних ситуацій.
4. Які типи аварійних ситуацій вам відомі?