Тренер з етикету Лариса Еванс про те, як поводитися напобаченні, є спаржу та спізнюватися
Засновниця Міжнародної школи етикету Лариса Еванс розповіла The Village, чи потрібно тиснути руку жінці, хто платить на побаченні і чи ввічливо писати у Facebook по роботі
У рубриці "Що нового?" The Village дізнається у фахівців, що відбувається в різних сферах життя москвичів: в освіті та охороні здоров'я, в особистому житті та на ринку праці та нерухомості. У цьому випуску засновниця, співвласник і практикуючий тренер Міжнародної школи етикету та Art de Vivre (International School of Etiquette, ISE) Лариса Еванс розповідає кореспонденту Олександру Шевелєву, про що говорити з начальником у ліфті і як правильно поводитися на побаченнях.
Про виделки, ложки та келихи
— Як вийшло, що ви стали викладачем британського етикету?
— Чи правильно я розумію, що є кілька шкіл етикету? Вони якось відрізняються від української?
- Так, відрізняються. В Україні високий етикет існував ще за Миколи II. Дружина Миколи II Олександра Федорівна була онукою британської королеви, тому за часів українського двору був сильний вплив британського етикету. Це стосувалося сервірування столів, поведінки та виховання дітей. А поведінка на балах, мистецтво small talk підкорялися правилам французької школи.
- А чому ви обрали британську, а не французьку школу?
— Франція більш богемна країна, вони бонвівани, котрі люблять розслаблений спосіб життя. В Англії етикет, який дотримується і в королівській родині, і в приватних клубах, є суворішим. У Франції немає королівського двору та королівського протоколу. Скандинавські країни та Німеччина також близькі до англійського етикету.
- Міжбританським та французьким етикетом сильні відмінності?
— Етикет придумав Людовік XIV, щоб контролювати дуже багате подвір'я. Королівська монограма у Людовіка наносилася на столові прилади із зовнішнього боку. Звичайно, англійський двір робив все навпаки. Вони наносили свою королівську монограму чи ініціали на тильний бік. Тому у Франції прилади лежатимуть так [вилка зубцями вниз, ложка черпалом униз. - Прим. ред. ]. Європейське та англійське сервірування, коли прилади перевернуті [вилка зубцями нагору, ложка черпалом нагору]. Якщо ви хочете підкреслити свою елегантність, ми рекомендували б сервірувати стіл на французький манер.
— А у поведінці є якісь відмінності?
Про запізнення та рукостискання
— Я ще не встигла приїхати до вас на зустріч, а я вже маю кілька етикетних питань. По-перше, я запізнювалася. Я їхала в метро, тож написала вам смс. Я правильно вчинила чи мені потрібно було вам зателефонувати?
— Якщо ви спізнюєтеся більше ніж на 15 хвилин, потрібно зробити довірчий дзвінок. Якщо це запізнення не більше 15 хвилин, СМС допустимо. Якщо ви затримуєтеся на 30-40 хвилин, то дзвоніть і докладно вибачаєтеся - «вибачте великодушно». Дуже щиро, дуже чемно. У Москві, на жаль, часто спізнюються. У Німеччині прийнято приходити на заходи за 10 хвилин до початку, а у Франції працює правило «ранній гість гірший за татарина». Французи приходять в гості на вечерю пізніше, щоб дати господині якусь зону комфорту, 15-20 хвилин. Якщо це журфікс, суаре, нерегламентований захід, де ви не сидітимете за столом, томожна спізнюватися. У Москві, якщо захід розпочинається о 19:00, гості у кращому разі зберуться до 22:00. У Китаї, до речі, така сама проблема.
— Ми з вами зустрілися, і я знову була збентежена: чи тиснути вам руку? Я подаю чоловікам руку на ділових зустрічах, і часто це застає їх зненацька. Ви як своїм ученикам радите чинити?
Ми спеціальноучням показуємо, як Мішель Обамапоплескала по плечу британську королеву, щоб вони це запам'ятали і ніколи так не робили
— Інша складна для мене комунікативна ситуація — це перехід із «ви» на «ти». Як правильно це робити?
- Керуйтеся вектором поваги. Ініціатива в цьому випадку повинна виходити від старшої людини, або від вас як від жінки, або від людини, яка займає вищу позицію, якщо ми говоримо про бізнес-середовищі.
— Іноді, коли я починаю інтерв'ю на ви, воно закінчується тим, що співрозмовник називає мене ти. Як поводитися в такому випадку?
— Ви маєте залишатися із співрозмовником на «ви». Ви показуєте таким чином свій професіоналізм та повагу. Це його вибір, що він робить, не варто підтримувати його поведінку: ви знайомі всього один день, у вас не відбулося подій, які б сприяли зближенню.
— Із по-батькові теж незрозуміло, що робити. Люди в західних компаніях звертаються один до одного без по-батькові, навіть до співробітників похилого віку. На ім'я по батькові прийнято звертатися в основному до держустанов.
— Правильно буде, коли вам дали візитку, запитати: «Чи можу я звертатися до вас таким чином?» Якщо вам людина сказала: «Боже борони!» — може, він не має бажання відчувати свій похилий вік, це особистий вибір людини.