Тварини – за кордон, Журнал Neue Zeiten
Є деякі відмінності в правилах для перевезення собак небійцевих порід, залежно від того чи входить країна до Євросоюзу чи ні. Якщо ви везете тварину з країни, що входить до ЄС, то тварина повинна мати добре помітне татуювання (дозволено до 2012 року) або мікрочіп. Обов'язково наявність щеплення від сказу (вона має бути зроблена не пізніше 4-х тижнів і не раніше 12 місяців до від'їзду), ветеринарного паспорта, в якому стоїть номер чіпа або татуювання, а також усі дані про щеплення. Цуценята, які ввозяться без матері, повинні мати документ, що підтверджує, що тварина не мала контактів з іншими собаками та не змінювала місця проживання. Крім цього, необхідно свідоцтво про стан здоров'я, видане не раніше, ніж за 24 години до вильоту з країни. Для чотирьох країн-членів ЄС, таких як Ірландія, Мальта, Швеція та Великобританія ще необхідна відмітка про тест на наявність антитіл у крові та проведене протипаразитне лікування. Ці правила також діють у тому випадку, якщо ви прямуєте назад через одну з цих країн.
Якщо ви везете до Німеччини тварину з країни, яка не входить до ЄС, крім вищеописаних документів, необхідне ще свідчення державного ветеринарного лікаря про походження тварини. Для провезення цуценят необхідно мати додатково дозвіл на в'їзд, який можна запросити у ветеринарній установі країни-члена ЄС, через яку проходить ваш шлях, навіть якщо кінцевою метою поїздки є Німеччина.
У зв'язку з пташиним грипом, що поширився, європейський союз розширив дію закону 2004 року про заборону на ввезення різних видів птахів з країн південно-східної Азії також і на інші країни. Таким чином, заборонено ввозити птахів із країн: Китай, Гонконг, Індонезія, Камбоджа, Казахстан,Лаос, Малайзія, північна Корея, Пакистан, Таїланд, В'єтнам, Україна, Туреччина, Румунія, Хорватія, Україна та Ізраїль. Крім цього, з більшості країн третього світу заборонено вивезення птахів, які містяться як домашні тварини, наприклад, папуг.