Твір «Іліада» Гомера вигадка і правда - Зарубіжна література - Твори із зарубіжної
«Іліада» Гомера: вигадка і правда
Героїчною подією для греків була Троянська війна (XIII ст. до н.е.), яка відбулася десь за три-чотири століття до створення епосу про неї. Що ж то були за події?
Тривалий час Троя вважалася вигадкою, отже, вважалися вигаданими і події Троянської війни. Але в 1870 році, тобто зовсім недавно, археолог-аматор Генріх Шліман, німецький купець, на заздрість сон миша невдах-професіоналів. розкопав Трою! Оце була сенсація! Про неї говорила не те що Європа - нею марив увесь світ. Троя таки існувала! Існували і Гектор, і Ахілл, і Зевс. І плутати людей із небожниками, міф із реальністю не можна. І безліч дослідників: істориків, філологів, етнографів почали шукати, де в «Іліаді» правда, а де вигадка. Допоміг їм у цьому архітектор із Великобританії Майкл Вентріс. Йому тоді було лише тридцять років (через три з половиною роки він загинув у автомобільній катастрофі). Саме про відкриття Вентріса написав відомий вчений С. Лур'є: «Йому вдалося зробити найзначніше і найнеймовірніше відкриття в науці про античність з часів епохи Відродження». У чому полягає це відкриття? Під час розкопок на острові Кріт, у «багатих на золотому Мікенах», де панував ватажок греків у Троянській війні Агамемнон, а також у Пілосі та інших місцях Балканського півострова археологи знайшли кілька тисяч глиняних табличок з невідомими письменами. Це сталося наприкінці ХІХ століття. Ви уявляєте, що тут почалося! До їх дешифрування було залучено безліч людей: від істориків античності до військових шифрувальників, були задіяні дешифруючі машини всіх контррозвідок світу (робота тривала понад півстоліття). Все безналежно! Таємничі письмена були умовно названі «лінійним листом Б» та визнанітакими, що не дешифруються. 1 ось 1953 року Майкл Вентріс розшифрував той загадковий «лінійний лист Б». Прочитавши загадкові письмена, вчені дізналися ось про що. На початку ІІ тисячоліття до нової ери на Балканах з'явилися племена греків-ахейців. Десь до середини цього тисячоліття на півдні півострова склалися рабовласницькі держави, їхні царі (базиліки по-сучасному - царі) жили в містах по міцними, циклопічної кладки стінами. Ахейці почали поглядати навкруги, «немає країни, щоб загарбати. Серед інших ахейці завоювали і острів Кріт. А на Криті існувала висока та витончена культура, вплив якої відчували на собі ахейці. Після завоювання Криту ця культура остаточно стала спільною для греків та критян.
На північному заході Малої Азії був ласий для ахейців шматок - місто-держава Троада зі столицею Троєю, або Іліоном. Троада була багата, відрізнялася зручним для торгівлі розташуванням, родючим ґрунтом тощо. І ахейці прагнули захопити Троаду! Більшість учених датують Троянську війну 1200 до н.е.
Троада була захоплена, а Троя (Іліон) - зруйнована. Але «вовк бере, і бере і вовка». Троянська війна була початком кінця ахейської військової могутності. Незабаром на Балканах з'явилися нові грецькі племена – дорійці. Поруйнувавши культуру ахейців, вони почали творити свою. Але руйнувати набагато простіше та швидше, ніж будувати. Храми заростали травою, міста занепадали, забувалася писемність, мистецтво, ремесла. 1, звичайно, забувалося минуле. Як то кажуть, рветься ланцюжок подій. А окремі ланки цього ланцюжка міфологізувалися, обростали безліччю домислів. Деякі ланки з різних кінців ланцюжка справжніх подій з'єднувалися між собою, деякі - просто випадали. Розповіді про героїв і богів, факти історичні та вигаданіперемішувалися, утворилася така собі суміш із правди та вигадки.