У Канаді знайдено город віком 3800 років
«Це найстаріший город у світі»
Город віком 3800 років виявили канадські археологи неподалік Ванкувера. Це стало найстарішим археологічним свідченням того, що давні люди вирощували овочі.
За оцінками вчених, землеробство виникло близько 10 тисяч років тому. На той час люди навчилися вирощувати пшеницю, що стало початком переходу людських громад від полювання та збирання до сільського господарства. Це послужило поштовхом до подальшого розвитку суспільства, пожвавлення товарообміну, поділу праці, появи ідеології та політичних структур. Археолог Гордон Чайлд у 1923 році ввів для події термін «неолітична революція».
Овочеві культури люди почали обробляти пізніше. Відомі згадки овочівництва у Стародавніх Римі, Єгипті, Греції. Проте донині городи на той час не збереглися.
Вчені з канадського Університету Британської Колумбії виявили за 30 км на схід від Ванкувера стародавній город віком 3800 років.
Це ділянка землі, на території якої знаходилися залишки стрілоліста та дерев'яних садових інструментів. Він розташований на території, що належала індіанцям Північно-Західного узбережжя. Раніше ці землі були поділені на дві частини - суху, де люди будували будинки і жили, і вкриту водою. Площа заболоченої території становила понад 40 м². Про знахідку вчені розповіли у журналіScience Advances.
Бульби стрілоліста широколистого, Sagittaria latifolia, у народі прозвали «індіанською картоплею». Вони багаті на крохмаль і білки і при цьому менш водянисті, ніж звичайна картопля. Стрілолист росте на берегах водойм і боліт, поширюючи насіння по воді. Бульби вживаються в їжу в вареному та печеномувигляді. На смак вони нагадують каштани. Сьогодні культурну форму стрілоліста вирощують у Китаї та Японії.
Це перше археологічне свідчення вирощування неодомашнених рослин.
Техніка обробітку була напрочуд схожа на сучасну, зазначають дослідники. Хоча в стародавніх людей не було кельм, вони використовували для копання спеціальні плоскі палиці з обпаленими кінцями.
Що сталося з рослинами та тваринами через діяльність людини
«Це може бути найстарішим городом, що зберігся у світі, — розповідає Брент Еліотт, історик Королівського садівничого товариства. — Є документальні свідчення того, що ще в Стародавньому Єгипті та інших місцях були сади, але залишки садів і городів, що збереглися, набагато молодші. Ми знаємо, що люди в Джармо, сучасному Іракському Курдистані, вирощували пшеницю за 5000 років до н.е., але це приклад сільського господарства, а не городництва».
Під час розкопок археологи знайшли 185 фрагментів дерев'яних знарядь, багато з яких було заховано під кам'яним насипом. Вони були виготовлені з хвойних порід дерева та зламані, очевидно, під час викопування бульб. Сам же насип знаходився приблизно на 25-сантиметровій глибині, не даючи бульбам проростати нижче.
Стрілелісти ростуть у воді, так що, очевидно, город був схожий на сучасні рисові поля.
Загалом археологи виявили понад 3700 бульб — щоправда, давно засохлих.
Будучи свіжими, вони легко розламуються в руках і не тонуть, що робить їх збирання та поїдання нескладним завданням.
Цей город древніший за вавилонські висячі сади Семіраміди — одного з семи чудес світу, що згадується в грецьких і римських текстах, існування якого досі не доведено.
Як і де насправдівиникло фермерство
Дослідники роблять висновок: «Наші знахідки показують, що давні люди, які населяли цю територію, обрали існуючу заболочену нішу, багату на біотичні ресурси, і модифікували її, щоб збільшити виробництво ресурсів. Кам'яний насип був сконструйований, щоб полегшити вирощування та збирання врожаю. Близько 150 обпалених палиць для копання, деякі з яких були знайдені під насипом, показують, наскільки масовим було збирання врожаю стрілоліста».
На думку вчених, такий підхід сприяв спільній еволюції людей і рослин — агрономічні дослідження мешканців впливали на водний баланс території, на організми, що її населяють, і на умови росту рослин.