В Лондоні

У Лондоні. Директор Монетного двору

Як ми пам'ятаємо, Ньютон хотів знайти собі якусь державну посаду. Наприкінці 1695 року з'явилася вакансія охоронця Монетного двору. На той час настрій вченого змінився. Він уже не жадав посади. Але, дізнавшись навесні 1696 року, що його призначення офіційно затверджено, погодився. Ньютон переїхав до Лондона і розпочав виконання своїх нових обов'язків.

Нова посада вимагала чимало таланту та сил. Справа в тому, що новий уряд вирішив провести цілу низку реформ. Зокрема, були потрібні зміни і у виробництві монет. Тоді монети ще мали насічки на ребре. Тому шахраї обрізали срібні монети з обох боків і майже всі вони були неповноважні. Вирішили виробляти нові монети, з написом на ребре. Тепер потрібно було в дуже стислий термін перекарбувати всі монети, що мали ходіння на території країни. Ось із таким складним завданням і зіткнувся Ньютон, обійнявши посаду охоронця Монетного двору. Виявивши неабиякі організаторські здібності, він зміг домогтися того, що продуктивність Монетного двору збільшилася вчетверо. Процес заміни монет продовжувався до 1699 року. Цього року Ньютон, який чудово проявив себе, отримав звання директора Монетного двору.

Не треба думати, що така різка зміна діяльності була в ті часи чимось незвичайним. Наприклад, вже в 1696 році, за протекцією нового охоронця Ньютона, посаду наглядача однієї з філій Монетного двору обійняв Галлей.

Цікаво, що у 1698 року Монетний двір кілька разів відвідав Петро I. Очевидно, саме Ньютон приймав високого гостя.

На новій посаді вченому довелося зіткнутися з різними інтригами. Заздрісникинамагалися тими чи іншими способами домогтися його звільнення з посади. Але сумлінність і чесність Ньютона зберегли його це майже до кінця життя. Можливо, це завдало серйозної шкоди розвитку науки. Адже посада директора Монетного двору, особливо спочатку, забирала дуже багато часу, і Ньютон мав набагато менше можливостей займатися науковою діяльністю. Але на суспільний стан вченого ця зміна вплинула дуже сприятливо.

Звичайно ж, Ньютон не міг викладати в коледжі. Професорське місце тримали за ним досить довго, але 1701 року він відмовився від Лукасівської кафедри та членства у коледжі.