Варпіховський Р
Варпіховський Р.Л., помічник
Яременко Т.О., студент
Вінницький національний аграрний університет
ВПЛИВ КОРАТНОСТІДоїння на дійку в залежності від рівня продуктивності корів
У порядку дня молочної ферми основним ланкою, навколо якої зазвичай групуються й інші виробничі процеси, є режим доїння корів, визначальний елемент - кратність доїння. Проте зменшення чи збільшення кратності доїння який завжди супроводжується відповідним збільшенням чи зменшенням кожного інтервалу. Це буває тільки тоді, коли інтервали між доїнням однаковою тривалістю [1].
Тому актуальним є вплив кратності доїння корів на удій залежно від рівня продуктивності.
Методикою досліджень передбачено провести експериментальний пошук досліджень впливу кратності доїння корів на удій залежно від рівня продуктивності.
Проведено відбір корів за добовими надоями за чотирма групами по 15 голів у кожній: контрольна - 5,3-7,6 кг; у першій – 7,7-10,0 кг; у другій – 10,1-12,4 кг; у третій - 12,5-14,8 кг молока. Проведено контрольні доїння корів протягом трьох днів за триразовою схемою доїння, надалі корів переведено на двократне доїння і продовжують утримувати при дворазовому доїнні до відновлення надоїв до початку переходу на дворазове доїння. Встановити доцільність переходу доїння корів із триразового на дворазове доїння.
Триразовий режим доїння є досить поширеним на молочних фермах. З фізіологічної точки зору для тварин у цьому випадку найбільш оптимальним буде режим з рівномірними 8-годинними інтервалами між дійкою. Він дає можливість отримати від корів таку ж за рівнем молочну.продуктивність, як і за чотириразового доїння з нерівномірними інтервалами.
Дворазовий режим доїння корів протягом доби останнім часом все частіше застосовується у багатьох господарствах, але в молочних фермах промислового типу він є складовою технології.
За добу в умовах цього режиму при доїнні на установці типу «Тандем» витрачається 4-4,4 людино-хвилини, а при триразовому - 6-6,7 людино-хвилини, що на 22-34% більше ніж при дворазовому .
Контрольні надої проводилися протягом трьох днів: 5.01, 6.01, 8.01. Через три дні надої практично не змінилися у цих групах тварин. Надалі всіх тварин перевели на дворазовий режим доїння. В результаті цього в контрольній групі надої зменшилися до 5,8 кг молока, або на 6,2 %, у першій групі надої склали 8,6 кг, що менше на 3,4 %, у другій групі - 11,3 кг, або менше на 3,2% і в третій групі надої тварин знизилися до 12,3 кг молока, або на 12,5%, більше по відношенню до попередніх надоїв при триразовому доїнні корів.
Наступного дня продовжують утримувати тварин при дворазовому доїнні. Внаслідок цього відзначено тенденцію підвищення надоїв. У контрольній групі тварин на 4,9, у першій – 2,4, у другій – 3,3 та у третій на 1,8 кг молока.
У другій групі корів, де надої були на рівні 11,7 кг молока, до переходу на дворазове доїння за два дні відновилися, що приблизно на рівні 3500 літрів молока за лактацію. Проведено селекційну роботу з формування та фізіологічної ємності молочної залози. Надалі у зазначеній групі корів дослідження не проводились.
Разом із коровами контрольної, першої та третьої груп ми проводили контрольні дослідження, які показали, що тенденція до підвищення надоїв збереглася у контрольній.групі корів і навіть ще збільшилася на 1,1%, у першій - 1,4% та у третій на 5%.
Таким чином, при продуктивності 8-9 літрів молока на добу, або приблизно 3000 кілограмів менше селекційного стада на фізіологічну ємність. Так і потрібно було три дні на відновлення надоїв. Надалі контрольна група четвертий день за показниками надоїв вирівнялася і вже переважала на 1,7 %, тобто. надої на рівні 5-6 літрів молока на добу, а за лактацію до 2000 кілограмів. Тобто необхідно з такою продуктивністю корів проводити селекцію на поліпшення надоїв зі збереженням триразового доїння. Для корів із надоями понад 12 літрів молока на добу, або понад 4000 за лактацію, необхідно було п'ять діб для відновлення надоїв, які були при триразовому доїнні на такому рівні продуктивності. Стадо цього господарства ще потребує суттєвих досліджень щодо оцінки фізіологічної ємності молочної залози або удосконалення технології триразового доїння.
Дослідження підтверджуються даними Є.І. Адміна, що доцільно у кожному конкретному господарстві проводити пошуки зменшення витрат праці під час виробництва молока.
Одним із шляхів є перехід із триразового доїння на дворазове, але він має бути обґрунтованим, з урахуванням фізіологічної ємності молочної залози.
Висновки: 1. Пошуки енергозбереження виробництва стали початком досліджень кратності доїння корів з урахуванням їхньої продуктивності.
2. Вивчено, що за надоїв 5-6 літрів молока на добу необхідно чотири доби для відновлення надоїв після переходу з триразового доїння на дворазове.
3. Збільшення надоїв до 7-8 літрів необхідно за зміни кратності доїння три доби, при надоях 9-10 літрів - дві доби і за надоях понад 12 - п'ять діб.
4. Доцільно оцінювати корів за фізіологічною ємністю молочної залози.
Література:
1. Федоряка В.П. Шляхи підвищення продуктивності молочної худоби за умов інтенсивної технології: Автореф. дис. д-ра. с.-г. наук.: 06.02.04 – технологія виробництва продукції тваринництва / ВІЖ. – Дубровиці, Московська область, 1988. – С. 1-54.