Вчені довели, що Меркурій досі трясе
Меркурій трясе по швах
Меркурій досі трохи трясе, впевнені вчені NASA, які помітили на планеті невеликі складки поверхні. Їхнє відкриття спростувало усталене уявлення, що Земля — єдина геологічно активна планета Сонячної системи.
- Найближчу до Сонця і найменшу планету Сонячної системи.
Меркурій залишався майже невідомим для астрономів, поки в 2011 році космічний зонд NASA Messenger вперше не вийшов на його орбіту. Раніше всі знання про Меркурію будувалися на основі прольотів американського корабля Mariner 10, запущеного понад 40 років тому.
Однак ще на знімках Mariner 10 вчені розглянули на поверхні Меркурія великі масиви так званих скидних уступів, які можуть сягати сотень кілометрів і мати висоту в сотні і навіть тисячі метрів.
Подібні геологічні утворення формуються при стисканні надр планети, коли її кора починає тріскати вздовж розломів. Найбільш поширена теорія свідчить, що ці уступи сформовані мільярди років тому, коли ядро планети остигало, змушуючи Меркурій зменшуватись у розмірах. Розрахунки показали, що через це стиск діаметр планети зменшився на величину від 3 до 14 км.
Нові відкриття чекали вчених протягом останніх 18 місяців роботи апарату MESSENGER, під час яких апарат знизився на мінімальну висоту і зміг надіслати найдетальніші знімки рельєфу планети.
Лише поблизу вчені змогли побачити аналогічні складки на поверхні Меркурія значно меншого розміру. Ці уступи мають максимальну довжину 10 км, а висоту лише кілька метрів.
Їхній зовнішній вигляд і відносна непошкодженість ударними кратерами від метеоритів вказують на те, що вони з'явилися не більше 50 млн років тому, а значить,є відносно молодою за геологічними мірками структурою. Молодий вік цих уступів свідчить про те,
що планета досі відчуває «меркурієтрясіння»,
"Ці розломи на Меркурії пов'язані з сейсмічною активністю", - пояснив вчений порталу Space.com. Подібні неглибокі тріщини раніше виявлені на Місяці, а сейсмометри, залишені на її поверхні членами місій «Аполлон», фіксували «місяцетруси» з магнітудою 5 за шкалою Ріхтера.
«Ми можемо очікувати на поверхневі сейсмічні поштовхи подібного рівня на Меркурії, — вважає вчений. — Ми навіть можемо бачити їх із більшою магнітудою у старих, більших розломах».
З 1969 по 1977 рік на Місяці було зафіксовано 28 невеликих лунотрусів магнітудою 1,5-5 балів. "Меркурій має потенціал для більш частих поштовхів, оскільки він стискається сильніше, ніж Місяць", - додав учений.
Вказані дрібні розлами зустрічаються на Меркурії у великій кількості, незважаючи на те, що лише 1% поверхні планети вдалося картографувати з мінімальної висоти польоту апарату, зазначають вчені.
На те, що Меркурій є геологічно активним і в наш час, вказують і невеликі зсуви, помічені в деяких місцях розломів. На думку вчених, сучасну тектонічну активність на Меркурії можна зафіксувати сейсмометрами, встановленими майбутніми космічними місіями.
Тим часом залишається загадкою, яким чином Меркурій, така невелика планета, за мільярди років не змогла повністю втратити внутрішнє тепло і припинити скорочуватися. Навпаки, він досі має всередині розплавлене зовнішнє ядро, на що вказує магнітне поле планети, що збереглося до наших днів. «Те, як Меркурій, Земля і навіть Місяць еволюціонували з теплової точки зору, залишається однією із загадок, які щеналежить розгадати вченим», — додав планетолог.
Минулого вечора виявився багатим на нові відомості, які розповіли вчені щодо тіл Сонячної системи.
Напередодні в США фахівці NASA повідомили про виявлення космічним телескопом Hubble струменів води, що б'ють з поверхні Європи, супутника Юпітера. За оцінками вчених, підлідний океан Європи вдвічі перевищує обсяги води на Землі та становить величезний інтерес у плані вивчення його складу та можливої наявності життя.