Вітамін В13 (оротова кислота) – «анаболічний вітамін»

Вітамін В13 (оротова кислота, урацилкарбонова кислота) - вітаміноподібна речовина, яка впливає на обмін речовин, проте не має всіх властивостей вітамінів, розглядається як препарат анаболічної дії. У зв'язку з тим, що оротова кислота погано всмоктується із шлунково-кишкового тракту, як лікарський препарат застосовують оротат калію.

Роль вітаміну В13

В організмі оротова кислота відіграє важливу роль у процесах синтезу білків, вуглеводів та ліпідів, і є нестероїдною анаболічною речовиною.

Вітамін В13 міститься у всіх живих клітинах. В організмі людини він синтезується в кишечнику, а у жінок, що годують, виділяється з молоком. Також цю речовину ми отримуємо разом із продуктами харчування.

Вітамін В13 має анаболічні властивості, тобто стимулює білковий обмін. Крім того, в організмі людини ця речовина:

- бере участь у синтезі нуклеїнових кислот та метіоніну;

-попереджує розвиток деяких печінкових розладів та передчасне старіння;

- бере участь у метаболізмі фолієвої кислоти та вітаміну В12;

- сприятливо впливає на репродуктивну функцію, а також на розвиток плода при вагітності;

- допомагає при лікуванні множинного склерозу.

Вітамін В13, який приймається спільно з іншими вітамінами, сприяє набору ваги, поліпшенню засвоєння амінокислот та збільшення синтезу білка. Оротова кислота сприяє запобіганню жирового переродження печінки, тобто виявляє гепатопротекторні властивості.

У вигляді оротату калію ця речовина входить до складу деяких полівітамінних препаратів, які застосовуються при:

-порушеннях білкового обміну та як загальні стимулятори обмінних процесів;

- захворюваннях печінки, цирозі;

-хронічної серцевої недостатності;

- виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки;

Вітамін В13 застосовують також для покращення анаболічних процесів при напружених фізичних навантаженнях. Крім того, була показана ефективність оротової кислоти у дітей від 6 місяців до 10 років, які страждають на різні шкірні захворювання (екзема, нейродерміт, псоріаз). Цю речовину призначають з метою покращення переносимості лікарських препаратів: сульфаніламідів, антибіотиків, резохіна, делагілу, стероїдних гормонів. Залежно від тяжкості захворювання добові дози та тривалість лікування можуть бути збільшені, оскільки Вітамін В13 зазвичай добре переноситься. В окремих випадках спостерігаються алергічні дерматози, які швидко минають після відміни Вітаміну В13; при необхідності призначають протигістамінні препарати.

Дефіцит вітаміну В13

Симптоми дефіциту вітаміну В13 та захворювання, пов'язані з ним, все ще не визначені. Навіть при тривалому дефіциті оротової кислоти явні ознаки її недостатності не спостерігаються, оскільки відбувається перебудова метаболічних шляхів, і роль вітаміну В13 беруть на себе інші вітаміни групи В. Саме тому його відносять до групи вітаміноподібних речовин, а не повноцінних вітамінів.

Симптоми гіпервітамінозу виявляються при надмірному прийомі оротової кислоти як медичного препарату. Найчастіше гіпервітаміноз В13 проявляється у вигляді алергічних дерматитів.

Джерела Вітаміну В13

Основне джерело – печінка, молоко та молочні продукти, пивні дріжджі, кумис, сироватка, коренеплоди рослин. Вітамін В13 руйнується під дією води та сонячного світла.

---