Вітру (Катаріна Ворон)
Вітер Змін дме з півночі. Вітер Сльоз і Краху шепоче про війну. Всі вітри на заході кажуть:"Біда!" А вітри на півдні плачуть про долю.
Зло встане в сизій імлі. Чорний вітер смерчем налетить. І відчиняться всі двері в світі, І на зустріч вершник поспішить.
Вихрем змиють у небеса, Стіною стануть на шляху Ті, хто шлях зберігати повинні, Всі зберігачі долі.
З півночі встане Зло, що дрімало у льодах сторіччя, геть поспішить все від нього, але немає ніде порятунку.
І, якщо мандрівник запізнілий не поспішить швидше повернутися. Вітра Війни встромляться в спину, Що страшно буде обернутися.
Вітру на півдні страшенно злетять: Вітра сходу їм вороги! Не найкращі вони союзники - Найстрашніші нащадки темряви.
І, якщо мандрівник поспішить, Проскаче повз всі вітри, Засвітиться знову надії світло, Не буде більше страшних снів.
Зникнуть примари й тіні, Втіхомиряться, напевно, вітру: Вітер заходу забуде про біду, На півночі знову встане тиша.
Вітер Сльоз і Крахо, який молив про війну, залишить цю вічну витівку до наступного лиха.
А Вітер півдня, який давно дрімав Не плакатиме про долю Усне він знову у своїх пісках, Забудуть у нове про нього століття.
Вітру спокій свій знайдуть, І до вічної тиші володіння повернутися. І тільки запізнілий вершник Втомленим подорожнім повернеться.