Владислав Третяк

«Якщо дасте справжню форму,то буду воротарем»

владислав
«Я бачив гарних воротарів. Бачив чудових. Але не бачив голкіпера, окрім вашого Третьяка. Другого такого голкіпера немає», саме так говорив про Владислава Третьяка тренер збірної Канади Дейв Кінг.

Владислав Третьяк — легенда радянського хокею, один із найкращих воротарів в історії світового хокею, триразовий олімпійський чемпіон, десятикратний чемпіон світу, володар Кубка Канади, дев'ятиразовий чемпіон Європи.

У 15 років юний Третяк вже тренувався із дорослими хокеїстами. 1970 року (у віці 17 років) вперше брав участь на Чемпіонаті світу, звідки тріумфально повернувся із золотими медалями. За всю кар'єру Третяк примірявДЕСЯТЬ ЗОЛОТИХ НАГОРОД з чемпіонатів світу. У 1972 році дебют Третьяка на Олімпійських іграх також став чемпіонським. У японському місті Саппоро збірна Радянського Союзу виграла чотири з п'яти матчів основного олімпійського турніру та впевнено випередила срібних призерів – США. Третяк пропустив на турнірі найменше і на той момент став наймолодшим хокеїстом-чемпіоном зимових Олімпійських ігор.

Олімпійським чемпіоном Третьяк ставав ще двічі — 1976 року в Інсбруку (Австрія) та 1984 року у Сараєво (Югославія). При цьому в Інсбруку збірна Радянського Союзу виграла всі ігри, а в матчі проти Польщі забила цілих 16 шайб, у відповідь Третьяк пропустив лише одну. На австрійських Іграх Третяк уже був справжньою зіркою, чого вартий той факт, що саме 23-річному спортсмену було довірено нести прапор СРСР під час парад збірних на церемонії відкриття Ігор. Лише 1980 року на зимових Олімпійських іграх у Лейк-Плесіді Третяк задовольнявся срібними нагородами. Збірна СРСР поступилася першим місцем американськимхокеїстам. Але не лише програшем стратегічному супернику запам'яталися Владиславу Третьяку Ігри у Лейк-Плесіді. У фінальному матчі, єдиний раз у кар'єрі, Третьяк був замінений після першого періоду, який закінчився з рахунком 0:2 на користь США. Пізніше тренер збірної СРСР Віктор Тихонов із жалем згадував про цю заміну: «Я, на жаль, послухав тих, хто радив мені після помилки Владислава Третьяка на останній хвилині першого періоду замінити його на Володимира Мишкіна. Потім я вибачився перед Владиславом.

владислав
Восени 1972-го Третяк став не просто свідком, а й учасником унікальної події —Серії матчів між хокеїстамиСРСР та Канади (по чотири в Канаді та СРСР). Це було перше в історії спорту протистояння любителів (природно радянських) та професіоналів (канадських). Владислав Третьяк із перших же матчів став улюбленцем канадських глядачів. Їх захоплювало з якоюсь неймовірною спритністю він ловив шайби канадських професіоналів. Досвідчені в хокеї канадці нічого подібного до цього не бачили! У Канаді (. ) Третя годинами роздавав автографи. Саме після цієї легендарної серії поєдинків світ зрозумів, що не лише в Канаді «вміють ганяти шайбу». За свою філігранну гру страж радянської брами отримав прізвисько «українське диво».

Одну з найзначніших перемог Третьяк здобув 1981 року на Кубку Канади. «Господарів обіграли – 8:1! – з гордістю говорив Третяк. – Навіть самі канадські гравці аплодували нам». Загалом Владислав Олександрович зіграв 287 матчів за збірну СРСР.

Ім'я Владислава Третьяка вписано у свята святих світового хокею –Зала слави НХЛ. А Міжнародна федерація хокею визнала його найкращим воротарем ХХ століття.