Восьмирамкові багатокорпусні вулики для бджіл

багатокорпусні

Восьмирамковий багатокорпусний вулик для бджіл має суттєву перевагу над іншими типами вуликів, у тому числі над традиційним українським вуликом. За допомогою восьмирамкового багатокорпусного вулика не тільки можна вирішити питання впровадження промислового бджільництва, а також і бджолярі-аматори можуть вільно утримувати в таких вуликах від 30 до 50 бджолосімей.

Як влаштований цей вулик, як зробити вулик?

Багато бджолярів хочуть мати багатокорпусні вулики, але промисловість їх випускає з недоліками в конструкції, яка затверджена Держстандартом. Взявши до уваги зауваження щодо конструкції такого вулика, можна побудувати дуже простий і легкий для виготовлення вулик, який відповідає всім вимогам промислового бджільництва.

Обговоримо кілька особливостей для такої конструкції, щоб знати, як зробити вулик своїми руками:

  • товщина дошки корпусу має бути 22 – 25 мм;
  • рамка розміром 435х230 мм, її верхня рейка – 10 мм, бічні – 8 мм, нижня – 5-6 мм (до речі, І.Рут та Н. Вітвицький ще на початку ХХ ст. окремо один від одного, за допомогою математичних розрахунків, враховуючи біологічні потреби сім'ї, дійшли висновку, що розміри рамки приблизно заввишки 230 мм, дійсно кращі);
  • зимівля бджіл у таких вуликах проходитиме в умовах, наближених до природних (природно за умови достатку корму) – ефект розміру дупла в діаметрі (еволюція розвитку) – 300 мм. Корпус також має всередині один із таких розмірів;
  • бджоли не люблять, коли у вулику присутні металеві конструкції – у такому вулику вони відсутні.

Сам вулик складається з таких частин (розміри вулика):

  • з даху «нахлобучка» - скелетна обв'язка, покрита ДВП та оцинкованими білими листами. З боків є чотиривентиляційні отвори, закриті сіточкою;
  • чотири безфальцеві корпуси, виготовлені з дощок товщина яких має бути 25 мм, які збираються на шипах з клеєм, далі спеціально фіксуються для запобігання корозії при різкій зміні погоди. Для зручності в роботі з таким корпусом, з 4х сторін вирізані поглиблення, з одного боку зроблено отвір діаметром 25 мм. Корпус збирається без жодного цвяха;
  • підставка-напівкорпус, яка необхідна для зимівлі, під час кочівлі та при жарі;
  • знімне днище з робочим отвором (літком) 220х10 мм;
  • приставні дошки (2 шт.);
  • льоткові вкладки різних розмірів та різного призначення (4 шт.);
  • два комплекти вітрозахисних планок, що кріпляться, на з'єднаннях корпусів, залишених на зимовий період;
  • стельові дощечки з підкришником можна замінити на полотно з вініліс-шкіри, яке повинно мати 2 отвори, закриті клапаном для зимового контролю під час підживлення бджіл і т.д.;
  • подушка для збереження тепла (килимок-утеплювач);
  • дві годівниці по 0,5 л;
  • кріплення для запобігання зрушенню корпусів під час кочівлі, яке повинно легко монтуватися та зніматися;
  • розділові перегородки для відділення матки у будь-якому корпусі;
  • щітки, стамески та інші пристосування для обслуговування пасіки та відкачування меду.

До речі, відкачати мед із 15-20 таких вуликів можна за півтори – дві години, а на таку кількість лежаків, у т.ч. та українського національного, треба витратити практично весь день, а іноді й більше.

Всі корпуси, напівкорпуси та днища, наприкінці виготовлення, перевіряються на розкресленій металевій поверхні, і там, де виявляється кривизна та скоси – припресовуються. Тому корпуси між собоюстикуються дуже щільно.

І ще кілька доповнень до характеристики такого вулика:

  • ця система дуже поширена в країнах Західної Європи, іноді зустрічається в Україні і навіть в умовах Сибіру. Відгуки завжди про таку систему дуже позитивні;
  • легка в експлуатації для літніх пасічників;
  • для промислового бджільництва можна заздалегідь скласти технологічну карту з обслуговування;
  • щорічна заміна матки;
  • середньої сили сім'я з весни на початок цвітіння акації набирає сили 4-5ти корпусів;
  • без втрат продуктивність пасіки можна збільшити у 2-3 рази (залежно від здібностей пасічника).