Вважаю сучасні поминки блюзнірством!

Тьху, тьху, ніхто з близьких не помер, але розповідей про поминки наслухалася. Вважаю, що поминки в розумінні більшості - це пожерти-випити нахаляву, багато хто після пари чарок геть-чисто забувають де знаходяться, поводяться як на якомусь святі. Я не уявляю: у людей величезне горе - втрата близького, а тут мало того, що потрібно багато всього необхідного встигнути зробити в такому стані (оформити документи, знайти місце на цвинтарі, домовитися про відспівування), то ще треба і готувати, і столи накривати , і по магазинах ходити для поминок, коли в голові тільки одна думка: як самій впоратися зі своїм горем? Вважаю це блюзнірством! Поминки в моєму розумінні-це одна чарка горілки+шматок хліба і все, ніяких посиденьок! Була на похороні за все життя 2 рази, обидва рази запрошували на поминки, завжди (. ) відмовлялася - та мені шматок у горло не полізе, випивка поперек горла встане, яка тут їжа, обидва рази їхала додому, вдома згадувала добрим словом похованої людини, чарку випивала і все. Твердо впевнена, що коли я буду ховати близьких (дай Бог це станеться дуже і дуже нескоро) я поминки влаштовувати не буду! А як ви ставитеся до поминок? Чи вважаєте, що необхідно їх влаштовувати? Були на поминках? Як вони проходили у вас?