XIII Національний конгрес кардіологів України

Цього року у роботі Конгресу взяли участь понад 3000 лікарів та наукових діячів з усіх областей України, а також фахівці з України, Білорусі, Латвії, Франції, Німеччини, Чехії, Польщі, Швейцарії, Данії, Іспанії, Канади.

Дні інтенсивної роботи Конгресу були насичені доповідями, представленими в ході пленарних та секційних засідань, сателітних симпозіумів, організованих за підтримки вітчизняних та зарубіжних фармацевтичних компаній «Servier» (Франція), «Bayer HealthCare» (Німеччина), «Sanofi» Actavis» (Ісландія), «KRKA» (Словенія), «Arterium» (Україна), «Abbott» (США), «Richter Gedeon» (Угорщина), «Про-Фарма» (Україна), «Nycomed: a Takeda Company (Японія), «Київський вітамінний завод» (Україна), «Pfizer» (США), «Egis» (Угорщина), «Кусум Фарм» (Україна), «Teva» (Ізраїль). Під час проведення Конгресу увагу учасників привернули виставки лікарських засобів та засобів медичного призначення провідних компаній України та світу.

На Генеральній асамблеї президент Асоціації кардіологів України, академік Національної академії медичних наук України В.М. Коваленко подав до уваги учасників звіт про роботу Асоціації за період 2008–2012 років. Відповідно до статуту, проведено перевибори ради Асоціації кардіологів України, президентом якої одноголосно переобрано академіка Національної академії медичних наук України В.М. Коваленко.

На Конгресі обговорено та затверджено проект міждисциплінарних рекомендацій щодо дефініції інфаркту міокарда, діагностики та лікування хворих з гострим коронарним синдромом з/без елевації сегмента ST, з периферичним атеросклерозом, гострою та хронічною серцевою недостатністю, вагітних зпорушеннями ритму серця, а також рекомендації щодо ехокардіографічної оцінки функції лівого шлуночка.

Серед досягнень вітчизняної кардіології Конгресом відзначено:

затвердження наказу Міністерства охорони здоров'я (МОЗ) України щодо доцільності створення відділень інтервенційної кардіології;
затвердження клінічних класифікацій хвороб системи кровообігу;
розробка стандартів діагностики та лікування серцево-судинних захворювань;
підготовка міждисциплінарних рекомендацій щодо проведення реваскуляризації міокарда в осіб з ішемічною хворобою серця, з діагностики та лікування хворих на серцеву недостатність, з гіпертензивними кризами, дисліпідемією;
продовження великого популяційного дослідження 20 основних факторів ризику розвитку серцево-судинної патології;
аналіз результатів першого вітчизняного зрізу даних щодо діагностики та лікування хронічної серцевої недостатності в Україні у когорті із 2800 пацієнтів;
впровадження у широку мережу кардіологічних установ сучасних методів лікування, включаючи стратегію зниження частоти серцевих скорочень застосуванням блокаторів If-каналів як фактора лікування стенокардії;
удосконалення діагностики та оцінки серцево-судинного ризику у осіб з коронароговими та некоронароговими захворюваннями;
створення протоколу догоспіальної та госпітальної допомоги хворим з гострим коронарним синдромом з підйомом сегмента ST, а також протоколу догоспильного тромболізису та подання його для затвердження до МОЗ України;
створення Українського реєстру інтервенційних втручань;
створення погоджувального документа із товариством неврологів України щодо надання невідкладної допомоги пацієнтам із гіпертензивнимикризами та ін.

Водночас низка питань залишається невирішеною. Зокрема, не втратила гостроти проблема фінансування невідкладної та планової допомоги хворим на кардіологічний профіль, відсутній державний статистичний реєстр хворих з гострим коронарним синдромом з/без підйому сегмента SТ, з порушеннями ритму серця, гострою та хронічною серцевою недостатністю, не узгоджені правові відносини лікаря та пацієнта , відсутня належна підтримка проведення популяційних досліджень, спрямованих на виявлення факторів ризику серцево-судинних захворювань серед населення України Медичними працівниками первинних структур охорони здоров'я проводиться недостатня оцінка факторів серцево-судинного ризику та їх корекція в осіб з артеріальною гіпертензією, а також недостатня об'єктивізація причин смерті, що призводить до штучного перебільшення цього показника у структурі смертності від хвороб системи кровообігу, і як наслідок – спотворення звітності, яка відрізняє Україну від розвинених країн. Пропаганда здорового способу життя та значення корекції факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань, як і раніше, проводиться в недостатньому обсязі.

Під час обговорення виступів та дискусій на Конгресі було визначено перспективні напрямки наукових досліджень та заходи у практичній кардіології. Серед них:

Прес-служба«Українського медичного журналу»,фото організаторів заходу