Yngwie J

альбом

Гурт «RISING FORCE» був заснований у 1976 році гітаристом-віртуозом Інґві Мальмстіном (Yngwie J. Malmsteen). Спочатку група носила назву POWERHOUSE, але в 1978 році під впливом другого альбому групи RAINBOW Rising, випущеного в 1976 році була перейменована на RISING FORCE.

Але справжня слава приходить до Інгві Мальмстіна після випуску третього альбому Trilogy — незважаючи на явно комерційне звучання, ця платівка може вважатися однією з найкращих у дискографії гітариста. На той час у гурті вже співав інший соліст Марк Боалз (Mark Boals) із «TED NUGENT». Альбом Trilogy отримав дуже широке визнання і досяг сорок четвертої позиції в Billboard США. Багато хто відзначає і на диво вдалі тексти, які є чудовим доповненням до його музики.

Після випуску альбому Eclipse лейбл звукозапису Polygram розриває з Мальмстіном договір про співпрацю, мотивуючи розчаруваннями від продажу альбому в США. У Європі та Японії справи були дещо інакші. І хоча альбом не потрапив у чарти, але отримав статус платинового і золотого.

У 2002 році виходить альбом "Attack!!". Причин придбання цього альбому може бути багато. Наприклад, ви фен Інґві особисто і тоді вам просто потрібно мати в колекції його свіжий диск. Або ви фен Дугі Уайта і тоді ви теж зобов'язані придбати новий диск Інгі, на якому цей чоловік співає (робить це, треба визнати, чудово). Або ви фен Дерека Шеріньяна, який тут грає на клавішних, тому диск просто проситься у вашу колекцію. Дерек теж тут дуже добрий. Придбати ви його придбаєте, а от чи часто будете слухати? Диск набагато краще спродюсований, без "жесть", матеріал пожестве. Прямолінійніше, ближче швидше до нормального хеві, ніж до абсолютнонезрозуміло солодкої AOR-неокласики, якою Інгві грішить останні півтора десятиліття, ті мелодії, що є - непогані, ще як непогані. Класно звучать клавішні Шеріньяна. Уайт демонструє рівний і сильний голос, перевершуючи Боулса за всіма параметрами.

Через 3 роки з моменту виходу Attack!! маестро представляє нам новий альбом "Unleash The Fury". Отже, що ж представив нам Інґві цього разу: 18 треків, 4 із яких інструментальні. Склад, що записує цей альбом, практично не змінився з минулого релізу, за винятком – клавішника Шеріньяна замінив Йоаким Свалберг. Щодо матеріалу диска: дуже рівний якісний альбом. Безперечно, що нічого нового тут не почуєш, маестро сам себе цитує, причому в деяких речах дуже відверто, але від цього альбом гірше не ставати.

2010 року виходить черговий альбом Мальмстина «Relentless».