З «Повчання» Володимира Мономаха
Діти мої чи хтось хто, слухаючи цю грамотку, не посмійтеся над нею, але прийміть її в серце своє і не лінуйтеся, але старанно робіть.
У домі своєму не лінуйтеся, але за всім спостерігайте, не покладайтеся ні на тиуна 1 , ні на отрока 2 , щоб ті, хто приходить до вас, не посміялися ні з дому вашого, ні з обіду вашого. На війну вийшовши, не лінуйтеся, не сподівайтеся на воєвод. Ні пити, ні їжі не зраджуйте, ні спанню.
Куди б ви не тримали шлях по своїх землях, не давайте отрокам завдавати шкоди ні своїм, ні чужим, ні селам, ні посівам, щоб люди не стали проклинати вас.
Скрізь, куди ви підете і де зупинитесь, напийте і нагодуйте того, хто просить. Усього ж убогих не забувайте і подавайте сироті, і вдовицю розсудіть самі, а не давайте сильним губити людину. Ні правого, ні винного не вбивайте і не наказуйте вбити його. Ми, люди, грішні, і якщо хтось нам зло вчинить, то хочемо його поглинути, кров його пролити швидше.
Якщо ж вам доведеться хрест цілувати, то, перевіривши серце своє, цілуйте тільки на тому, що можете виконати, а цілувавши, дотримуйтесь свого слова, бо, порушивши клятву, занапастите душу свою.
Гордості не майте в серці й розумі: смертні всі, сьогодні живі, а завтра в труні; все, що ми маємо, дано нам на короткий час. Не ухиляйтеся вчити тих, хто захоплюється владою, ні в що ставте загальну шану.
Старих шануйте, як батька, а молодих, як братів. Найбільше шануйте гостя, звідки б він до вас не прийшов, чи простолюдин, чи знатний, чи посол; якщо не можете вшанувати його подарунком, то пригостить його їжею та питтям; бо він, проходячи, прославить людину по всіх землях чи добрих, чи злих.
Хворого відвідайте, небіжчика проведіть, бо всі ми смертні. Не пропустіть людину, не привітавши її, і добре слово їй промовляйте. Дружину свою любите,але не давайте їй влади над собою.
Якщо це забудете, то частіше перечитуйте мою грамотку, тоді і мені не буде соромно, і вам буде добре.
Що вмієте хорошого, того не забувайте, а чого не вмієте, тому вчитеся — як батько мій, сидячи вдома, знав п'ять мов, тому й честь йому була від інших країн. Адже лінощі мати всьому поганому: що хто вміє, те забуде, а чого не вміє, тому не навчиться. Добре ж творячи, не лінуйтеся ні на що добре.
Запитання та завдання
1 Тіун - керуючий господарством. 2 Отрок - слуга.