Закон Гласса - Стіголла

закон

Зміст

Основні положення Акту Гласса - Стіголла включали наступне:

  • заборона комерційним банкам займатися операціями з цінними паперами, за винятком операцій, внаслідок яких активи трансформуються в цінні папери, але власник такого цінного паперу має такі ж права щодо активів, що й до трансформації;
  • заборона створення філій банків, які здійснюють операції з цінними паперами;
  • заборона компаніям, які здійснюють операції над ринком цінних паперів, здійснювати традиційні види банківських операцій;
  • заборона посадовим особам інвестиційних компаній одночасно обіймати посади у комерційних банках;
  • створення Федеральної корпорації зі страхування депозитів (Federal Deposit Insurance Corporation);
  • обов'язкове страхування банківських депозитів у сумі до 5000 доларів;
  • включення нових груп банків до складу Федеральної резервної системи.

Прийняття Закону Гласса-Стіголла стало реакцією влади США на фінансову кризу, що почалася восени 1929 року і в першу чергу торкнулася фондового ринку. Так як активними учасниками операцій на фондовому ринку були комерційні банки, які використовували кошти клієнтів для придбання цінних паперів, обвал фондового ринку призвів до банкрутства багатьох банків. Реакцією у відповідь законодавця США став Банківський закон 1933 року, прийнятий під час «банківських канікул», введених Надзвичайним законом про банки (Emergency Banking Relief Act). Закон Гласса-Стіголла встановив заборону комерційним банкам брати участь в операціях на ринку цінних паперів, тим самим розділивши поняття комерційний та інвестиційний банк. Цей закон вплинув на розвиток банківського законодавства зарубіжнихкраїн.