Закриті переломи та несправжні суглоби кісток - Травми та захворювання опорно-рухового апарату

Кістковий скелет налічує 203-206 кісток і становить 1/5 маси тіла. Ксоти складаються з кортикальної та губчастої тканини - substantia compacta et substantia spongiosa. Міцність кортикальної кістки становить 1/10 міцності сталі, а міцність губчастої - 1/10 міцності кортикальної. Деформація понад 2% довжини кістки призводить до її перелому.

Класифікація закритих пекреломів кісток по локалізації, характеру зміщення уламків. ___________________________________________________________________ Коротко викласти класифікацію закритих переломів по локаліз-

- за номером кістки - 1- плече,

для діафізарних А-лінійний

Фізіологічна регенерація - перебудова кісткової тканини6 в процесі якої відбувається часткове або повне розсмоктування кісткових структур і створення нових. Репаративна (відновна) регенерація спостерігається при переломах кісток. Відновлення цілісності пошкодженої кістки відбувається шляхом проліферації клітин камбіального шару окістя (періоста), ендосту, малодиференційованих плюрипотентних клітин строми кісткового мозку, а також в результаті метаплазії мало диференційованих мезенхімальних. параосальних тканин У гістології прийнято називати костеутворення на місці волокнистої сполучної тканини десмальним: на місці гіалінового хряща - -енхондральним, в області скупчення проліферуючих клітин скелі- тогенної тканини - костеутворенням по мезенхімальному типу. Стадії репаративної регенерації кістки: - катаболізм тканинних структур, дедиференціювання та пролі- ферація клітинних елементів, - утворення судин, - освіта та диференціюваннятканинних структур, - мінералізація та перебудова первинного регенерату та реституція кістки. Практична схема регенерації кісткової тканини: проліферація клітинних елементів, порушення аеробного обміну, випаження апатитів, кристалізація, остекласти і розсмоктування, пріоритет- не зростання кісткової тканини. Виділяють (Т.П.Виноградова, Г.Н.Лавріщева, В.І.Стецула, Е.Я.Дубров) три види репаративної регенерації кісткової тикані: - за типом первинного, - первинно-затриманого, - вторинного зрощення кістки. Первинне зрощення - діастаз до 50-100 км, повне знерухомлення Первинно-затримане - повна відсутність щілини, повне зне- рухування - зрощення тільки по гаверсових канальцях. Вторинне зрощення кістки - зміщення уламків, рухливість- - кісткова мозоль проходить десмальну та енхондральну стадії. 5. Принципи діагностики закритих переломів Достовірні та відносні ознаки перелому. Рентгендіагностика. УЗД, комп'ютерна і ЯМР діагностика переломів. Принципи лікування переломів: - екстреність, - знеболення, - репозиція уламків, - іммобілізація до консолідації, - функціональне лікування, - нормалізація ренгенерації, >- реабілітація. Основні методи лікування переломів: - закрита репозиція з накладенням фіксуючої пов'язки, - скелетне витягування, в т.ч. демпферна, - оперативна лікувальна іммобілізація при оперативному лікуванні.

Як я вже сказав, перші спроби оперувати переломи в Україні зробив К.К.РЕЙЕР. Вперше внутрішньокістковий остеосинтез виконав В.М.Кузьмін (1893) та І.К.Спіжарний (1912). У 1903 р. у посібнику з практичної хірургії Е.Бергман, Брунс і Мікуліч повідомили про використання при лікуванні переломів металевих гвинтів і дужок. У 30 роки з'явився металоостеосинтезмедіальних переломів шийки стегна. У 1940 році Кюнчер повідомив про розроблену їм систему закритого інтрамедулярного остеосинтезу стегна і кісток гомілки У 1946 р. внутрішньокістковий остеосинтез здійснено в Україні Я.Г.Дубровим (з оголенням місця перелому). Удосконалив метод Ф.Р.Богданов, який використовував ретроградний метод введення стрижня через місце перелому. Внутрішній остеосинтез отримав широке поширення у всьому світі. Металостеосинтез став застосовуватися не тільки при переломах кісток кінцівок, але і при пошкодженнях кісток плечового пояса, кісток таза, хребців, грудини і ребер.