Жаботикаба чи джаботикаба (лат
Жаботикаба або джаботикаба (лат. Myrciaria caulifloria, англ. Brazilian Grape Tree), бразильське виноградне дерево, рослина сімейства миртових, вид роду мирціарію, що культивується в тропічних широтах, якплодова культура.
Жаботикаба - повільно зростаючевічнозелене дерево з Південної Бразилії зараз широко поширене в багатьох тропічних регіонах світу(Болівії, Парагваї, Аргентині, Уругваї, Колумбії, Панамі, Перу, Кубі, Філіппінах) , Португалії, Тайвані та Карибських о-вах).
Округла компактна крона жаботикаби покрита дрібним ланцетовидним листям, дерево в тропіках досягає висоти 12 м, при вирощуванні на плантаціях 3-5 м. Листя має характерний миртовий запах.
Гілки та стовбур дерева вкриті світлою корою з рожевим відтінком та сірими плямами. Навесні та влітку жаботикаба покривається безліччю невеликих білих квітів з довгими тичинками, які виростають прямо на стовбурі та основних гілках. Це явище називається кауліфлорія (caulifloria) - формування квіткових бруньок на стовбурі та основних гілках, а не на кінчиках гілочок, як у більшості плодових. Кауліфлорія зустрічається також у какао, джекфруті та деяких інших тропічних фруктових дерев.
Це дивовижне дерево дає кілька врожаїв на рік у період з весни до осені, плоди дозрівають за 3-4 тижні. Спочатку молоді плоди зелені, в процесі дозрівання набувають темно-червоного, а потім майже чорного забарвлення, досягаючи в діаметрі 2,5-4 см. Дозрілі плоди схожі на виноградини, з досить великою кісточкою в оточенні напівпрозорої ароматної м'якоті, що має незвичайний солодкийсмак.
Плоди Жаботікаби є популярним інгредієнтом для приготування варення та соків. Більше того, з них роблять вино та міцний лікер. А інакше зберігати ці плоди майже неможливо, т.к. вже через три дні після зняття їх із дерева починається процес бродіння.
Якщо у Вас запалилися мигдалики, ви можете спробувати пом'якшити запалення за допомогою них. Крім того, у плодах жаботикаби виявлено кілька протиракових складових. Є надія, що рослина може бути корисною у боротьбі з цим захворюванням. Відвар кори використовується у місцях вирощування жаботикаби для лікування астми, дизентерії, діареї, кровохаркання. Шкода, що фрукти погано зберігаються і тому продаються лише у місцях зростання.
Якщо хочете, щоб таке дерево було у вас у саду – наберіться терпіння. Росте воно довго, але коли нарешті почне плодоносити – ви не пошкодуєте. Жаботикаба досить невибаглива і, хоч і віддає перевагу вологому і злегка кислому грунту, може рости і в лужному грунті. Росте воно 100 років, але коли досягає зрілості, це варте всіх зусиль.
Коли ви бачите його вперше, це виглядає дійсно моторошно і шалено: здається, що по ньому повзають величезні чорні комахи.
Гаррі Блоссфелд, садівник із Сан-Паулу в Бразилії, пише про ці дерева:
«Кілометрах за триста на захід від Сан-Паулу є місто Жаботикабаль, яке отримало свою назву від плодового дерева. Тисячі таких дерев ростуть там у всіх садах та дворах. Під час дозрівання плодів у місто прямують приїжджі; власники садів беруть плату за вхід і дозволяють рвати стільки плодів, скільки ви можете з'їсти. На винос плоди продаються відрами. Варення зжаботикаби користується у нас великою популярністю, і в передмістях при продажі земельних ділянок береться приплата за кожну жаботикабу, що там росте. Дерево, вирощене з насіння, починає плодоносити через дванадцять-п'ятнадцять років, але за допомогою щеплення до виду, який тут називають «пауліста», можна отримати плоди через три роки після щеплення або через шість після посадки насіння».
Дерево вирощують у кімнатних умовах як декоративне.