Жертви ґвалтівників розповіли, як цапки полювали на дівчат у Кущівській - Новини
ЗМІ публікують анонімні розповіді дівчат про злочини ґвалтівників.
За останні два роки до міліції станиці Кущовської було подано 47 заяв. Усього ж за ті 20 років, що орудувало угруповання, таких злочинів було понад 220. Але насправді бандити під керівництвом братів Цапків скоїли в станиці набагато більше зґвалтувань, пише "Нова газета" у своєму спеціальному репортажі з місця подій.
Більшість постраждалих дівчат до міліції не зверталися, щоб не травмувати батьків, і не зяїтра стати "бо бути згвалтованою - це незмивна ганьба. У Кущевській таких дівчат називають в очах кущівського суспільства "відходами": так називають у станиці жертв насильства, з якими не не спілкуються та не беруть заміж.
Найчастіше цапки "щемили" дівчат із навколишніх станиць, які приїжджали до Кущівської вчитися. Вік жертв – від 14 до 20 років.
"Ловили на вулицях. Біля воріт училища. У кафе. У парках. Забирали зі шкільних дискотек, - перераховує газета. - З 1993 по 2002-й - час правління Миколи Цапка - забирали "жорстко". Заходили до училища, до класів - тицяли пальцем на тих, хто сподобався. Вривалися в квартири, вибиваючи двері, іноді - вікна. Затягували в машини на вулиці".
Пізніше, за Сергія Цапка, став популярний метод "чеса". Зупиняється машина, звідти висовується усміхнений хлопець: "Як звуть?" Не відповідати не можна – це грубість, а грубість карається. Відповідати теж не можна – йдеш на контакт, отже, сама хочеш познайомитись.
Адресу дівчат цапки впізнавали за місцем навчання. Квартирні господині знали цапків в обличчя та відкривали на першу вимогу. Співучасниками були навіть викладачі. Під час шкільних дискотек члени банди приїжджалина стоянку "вибирати дівчаток". Млицейські патрулі проходили повз, вчителі теж – побоювалися за власну безпеку.
Одна вчителька розповідає, що вкотре спробувала перешкодити Миколі Цапку, який ішов прямо до класу вибирати собі дівчат. А він дістав з кишені ланцюг і став його перед ним розкручувати - проти такої фізичної сили нічого не можна було вдіяти.
Видання наводить анонімне оповідання дівчині про життя у станиці: "Вова Беззаконня до того, як одружуватися, жив із мамою, навпроти першої школи. На заняття йдуть - він стоїть, виглядає. Я тоді спілкувалася з цапківським і дозволяла собі нахабства. Кажу: "Жертву собі дивишся?"
Інша розповідь мешканки станиці: "Сплю вже. А у нас ліжка в ряд поставлені. Чую: заходить Гуров. "Кате, підемо". Катя така: "Я сплю, я не піду". Він каже: "Не доводь. Встала, пішла". Вона встала, почала одягатися. Він би вбив її, якби вона не послухалася. Вона одягається - повільно, тягне час. А він по кімнаті ходить, над дівчатами. Всі причаїлися. Зупиняється наді мною. Я взагалі не дихаю. Він довбає ногою по ліжку: “Хто це?” Катя: “Не чіпай, ти її не знаєш”.
Ще одна історія: "Ланцюг запитує вахтерку: "Коли пара закінчується?" А я розумію, що за мною. Біжу нагору, до класної своєї, Світлани Павлівні. Вона на заняттях. Я її висмикую і плачу, плачу. проблеми, шукають". А вона дивиться на мене, як на гівно: спустися в підручку, там розберуться. А то я не знаю, як розбираються. Я в спортзал. Сиділа там, поки не поїхали. Потімна таксі до училища, таксі після. Потім перестала ходити. Потім мене викликають - або відраховуємо, або з власного. Пішла з власного”.
2005 року губернатору, крайовому прокурору, начальнику крайового ГУВС та в "українську газету" було надіслано колективну скаргу студентів на звірячі побиття та пограбування. Незабаром після цього було заведено кримінальну справу на ректора Північно-Кубанського гуманітарно-технологічного інституту Галину Іванівну Крошку. Слідство під керівництвом Олександра Ходича - голови кущівського РУБОПу та кума Сергія Цапка - визнало, що Крихітка організувала злочинне угруповання, що торгує липовими дипломами. Наприкінці Крихітка пережила два інсульти, потім її перевели до психіатричної лікарні. Галина Крихітка збожеволіла.