Живлення жаб
Усі жаби – м'ясоїдні і харчуються різною здобиччю. Це залежить головним чином їх розміру. Дрібні види їдять кліщів і ногохсхід, що живуть у листяній підстилці, а у найбільших, наприклад, американської рогатої жаби або африканської риючої, величезна паща, завдяки якій вони можуть впоратися з іншими жабами, ящірками і навіть дрібними ссавцями.
Втім, більшість видів має середні розміри та харчується комахами та іншими безхребетними. Пуголовки ж, навпаки, в основному травоїдні: кількома рядами зубів вони, як напилком, зіскаблюють дрібні шматочки водоростей та іншого рослинного матеріалу з каміння та листя. У декількох видів земноводних пуголовки - м'ясоїдні і харчуються дрібними безхребетними, а також ікрою та пуголовками інших жаб. Пуголовки лопатоногів можуть перемикатися з травоїдного харчування на м'ясоїдне, якщо ставок, в якому вони живуть, починає пересихати.
Як і всі земноводні, жаби дихають не лише легкими, а й шкірою. Для цього її постійно повинні змочувати слизові залози. Якщо рідина, що витрачається через ці залози, не поповнюється, тварини страждають від зневоднення. Саме тому жаби частіше зустрічаються у вологих місцях, хоча в деяких видів виробилися поведінкові та фізіологічні механізми, які дозволяють їм жити у сухих ареалах.
Нижня поверхня тіла у них проникніша, ніж шкіра на спині, тому, припавши до землі і підібравши під себе кінцівки, вони можуть зменшити випаровування. З іншого боку, сидячи на мокрій поверхні або в дрібній калюжі, вони здатні швидко вбирати воду. У дуже сухому середовищі, у тому числі в пустелях, вони риють нору такої глибини, на якій у грунті чи піску залишається волога, і скидають кілька зовнішніх шарів шкіри,щоб утворити навколо себе водонепроникний кокон. За потреби жаби можуть впадати в анабіоз і залишатися в землі довгі місяці до наступного сильного дощу. А ось види, що мешкають у дуже холодних місцях, на багато місяців впадають у зимову сплячку і виділяють у кровоносну систему різновид антифризу, який не дає замерзнути тканинам.