Жувальна гумка, Історія речей
Історія жувальної гумки бере свій початок у давнину, коли не було ще ні зубних паст, ні щіток, а люди використовували для чищення зубів смолу, як це, наприклад, робили на сході, або сік гівеї (каучук), який жували індіанці Майя. Саме ці природні речовини можна назвати прообразом жуйки.
Звичайно ж, першу жувальну гумку стали виготовляти американці. У XIX столітті брати Куртіс вигадали жуйку, яку виготовляли з бджолиного воску та соснової смоли. Ідея виявилася настільки успішною, що було ухвалено рішення про збільшення виробництва. Використання ароматизаторів дозволило їм розширити асортименти до чотирьох видів.
Вільям Фінлі Семпл першим отримав патент на жувальну гумку в 1869 році, але не став займатися виробництвом жуйки. В цей же час американець Томас Адамс, маючи у своєму розпорядженні цілу тонну каучуку, самостійно зробив пробну партію жувальної гумки. Розпродавши її досить швидко, Адамс вирішив започаткувати виробництво. В 1871 він запатентував автомат з виготовлення жувальної гумки і почав випускати її в промислових масштабах. Досягши перших успіхів, Адамс зайнявся поліпшенням смакових якостей жуйки, яку він виробляв. Підприємець вирішив додати в каучук лакричний ароматизатор, внаслідок чого з'явилася нова жувальна гумка під назвою Black Jack. Окрім смаку новий продукт вирізнявся ще й формою – замість звичних кульок з'явився олівець.
Наступним етапом в історії створення жувальної гумки став випуск на початку ХХ століття Френком Фліром гумки «Blibber-Blubber», яку можна було надувати. Наприкінці 20-х років цього століття Уолтер Дімер, працівник компанії Ф. Фліра, запропонував варіантиполіпшення якісних характеристик продукції, внаслідок чого, фірма стала продавати льодяники, всередині яких були маленькі жуйки. У середині ХХ століття жувальна гумка підкорила США. Цей товар дуже затребуваний за часів «Сухого закону», оскільки своїм ароматом перебивав алкогольний запах.
У сучасному світі жуйкою користуються всі, від маленьких дітей, які жують її заради задоволення та розваги, до людей похилого віку, які використовують її в гігієнічних цілях і для профілактики захворювань зубів і ясен. З часом методи та напрями застосування жувальної гумки тільки розширювалися (наприклад, її стали використовувати для освіження дихання), але незмінною залишається лише одна її функція – чищення зубів.