Зразковий план аналізу композиції сонатної форми (рондо-сонати)
Визначення форми (вказати різновид сонатної форми);
Межі цієї форми загалом і за розділами (вступ, експозиція, розробка, реприза, код);
Схема кожного із розділів сонатної форми.
Приклад:Моцарт, соната № 9, 1 частина.
Експозиція
4т. + 4т 1 розділ 2 розділ 3 розділ
період повт. 4 т. 2 т. 4 т.
будови (розви- (модулі- (предик-
ваючий) руючий) товий)
в + в₁ 1 елемент 2 елементвисновок
період повт. з + с д + д + д + д
4т. + 4т. 2т. + 2т. 2т. + 2т. + 2т. + 3т. 2т
ля-мажор ля-мажор ля-мажор
Розробка
1 розділ- 16 тактів (секвенція на матеріалі П.П.)
4т. + 4т.; 2т. + 2т; 1т. + 1т.; 2т.
ми ре сі сіль сіль У ст. до
мінор мажор мінор мажор мажор сі мінору
2 розділ- 19 тактів (використаний матеріал З.П.)
3 П. секвенція: (11 тт)
11 т = сіль ре мі ре сіль ре
мажор мажор мінор мажор мажор мажор
1т 1т 1т 1т 1т 1т
мажор мінор мінор
3 розділ- предикт (використаний матеріал 3 розділу Св.П.) = 4т
+ в₁ 1 ел. 4т а + а₁ 8т
4т + 5т 2 ел. 4т + 5т 4т + 4т (матеріал
Зразковий план цілісного аналізу сонатної форми (рондо-сонати)
час створення цього твору;
Місце цього твору (жанру) у творчості композитора;
Центральний розділ аналізу
Визначення форми твору (її різновид), її розташування у циклі;
Схема сонатної форми (див. пункт №3 з аналізу композиції сонатної форми);
Вказати розділи сонатної форми;
Характер основних тем; їхнє співвідношення. Музично-виразні засоби у основних темах та їх жанрових зв'язках;
Драматургія всіхрозділів сонатної форми:
а) функція вступу та його значення;
б) особливості експозиції;
в) роль розробки; будова розділів; прийоми розвитку: тематичні, тонально-гармонічні; оформлення кульмінації у розробці;
г) особливості репризи; її роль; вказати зміни у репризі: структурні, тональні;
д) функція коди та її значення.
Значення цього твору у творчості композитора у зв'язку з його стилем, особливістю жанру
Естетична оцінка твору.
Вивчаючи циклічні форми: поліфонічні, сюїтні, сонатно-симфонічні цикли, великі форми вокально-інструментальної музики, студентам слід враховувати найважливіші ознаки даних форм: взаємодія та взаємодоповнення засобів музичної виразності; розчленованість та створення єдності; контрастність та репризність. Звідси – синтетичний характері і відносна «свобода» формоутворення.