Зразковий план аналізу композиції сонатної форми (рондо-сонати)

Визначення форми (вказати різновид сонатної форми);

Межі цієї форми загалом і за розділами (вступ, експозиція, розробка, реприза, код);

Схема кожного із розділів сонатної форми.

Приклад:Моцарт, соната № 9, 1 частина.

Експозиція

4т. + 4т 1 розділ 2 розділ 3 розділ

період повт. 4 т. 2 т. 4 т.

будови (розви- (модулі- (предик-

ваючий) руючий) товий)

в + в₁ 1 елемент 2 елементвисновок

період повт. з + с д + д + д + д

4т. + 4т. 2т. + 2т. 2т. + 2т. + 2т. + 3т. 2т

ля-мажор ля-мажор ля-мажор

Розробка

1 розділ- 16 тактів (секвенція на матеріалі П.П.)

4т. + 4т.; 2т. + 2т; 1т. + 1т.; 2т.

ми ре сі сіль сіль У ст. до

мінор мажор мінор мажор мажор сі мінору

2 розділ- 19 тактів (використаний матеріал З.П.)

3 П. секвенція: (11 тт)

11 т = сіль ре мі ре сіль ре

мажор мажор мінор мажор мажор мажор

1т 1т 1т 1т 1т 1т

мажор мінор мінор

3 розділ- предикт (використаний матеріал 3 розділу Св.П.) = 4т

+ в₁ 1 ел. 4т а + а₁ 8т

4т + 5т 2 ел. 4т + 5т 4т + 4т (матеріал

Зразковий план цілісного аналізу сонатної форми (рондо-сонати)

час створення цього твору;

Місце цього твору (жанру) у творчості композитора;

Центральний розділ аналізу

Визначення форми твору (її різновид), її розташування у циклі;

Схема сонатної форми (див. пункт №3 з аналізу композиції сонатної форми);

Вказати розділи сонатної форми;

Характер основних тем; їхнє співвідношення. Музично-виразні засоби у основних темах та їх жанрових зв'язках;

Драматургія всіхрозділів сонатної форми:

а) функція вступу та його значення;

б) особливості експозиції;

в) роль розробки; будова розділів; прийоми розвитку: тематичні, тонально-гармонічні; оформлення кульмінації у розробці;

г) особливості репризи; її роль; вказати зміни у репризі: структурні, тональні;

д) функція коди та її значення.

Значення цього твору у творчості композитора у зв'язку з його стилем, особливістю жанру

Естетична оцінка твору.

Вивчаючи циклічні форми: поліфонічні, сюїтні, сонатно-симфонічні цикли, великі форми вокально-інструментальної музики, студентам слід враховувати найважливіші ознаки даних форм: взаємодія та взаємодоповнення засобів музичної виразності; розчленованість та створення єдності; контрастність та репризність. Звідси – синтетичний характері і відносна «свобода» формоутворення.