25 років тому не стало Віктора Цоя, Новини, П’ятий канал
Автокатастрофу на трасі під Ригою згадують сьогодні тисячі шанувальників гурту Кіно. Рівно 25 років тому темно-синій «Москвич» вилетів на зустрічну смугу та врізався у пасажирський автобус.
Водій автівки загинув на місці. То був Віктор Цой. Кочегар з Камчатки, рок-зірка. Досі фанати повторюють: «Цой – живий!». Сьогодні у Петербурзі у рідному місті співака пройдуть жалобні заходи. А у Латвії на місці аварії звучатимуть його вірші.Наш кореспондент Катерина Іванова - про зірку на ім'я Цой.
Діана Русова, шанувальниця групи «Кіно»: «Єдине, що сказав, напевно, вітром забирає звук убік. Був вітряний день та сонячний. Але досить прохолодно. І плюс ще поїзди електрички ходили, тут поряд залізниця».
Втім, фанатам було все одно. Головне, що Віктор приїхав. Година двадцять, нехай не ідеального, але все ж таки живого звуку. Під завісу – пісня «Група крові». І обіцянка повернутися. Рига прийняла Цоя задовго до його неймовірної популярності.
Вперше до Латвії Цоя запросили 1986-го. Музикант не роздумуючи погодився. Усього один концерт в актовому залі на 500 чоловік і ось вона слава.
Андрій Яхімович, лідер гурту «Цемент», президент ризького рок-клубу: «10 людей хлопців, 1987 рік, вони так стояли і співали, на мою думку, «група крові на рукаві». Я був вражений. Я уявляю, якби ми співали хором «дим над водою». Я зрозумів, що це щось таке явище».
А ось господиня кімнати, яку Цой винаймав під Юрмалою перед самою загибеллю, і припустити не могла, що це за постоялець із гітарою. Вона досі живе у цьому будинку. Приймає відпускників. Але від спілкування із журналістами відмовляється. Втомилася за чверть століття. Свій останній альбом кумир мільйонів писав у цьомусарайчику.
Олексій Вишня, музикант, звукорежисер: «Чорний альбом був представлений у рок-клубі, одразу після запису. Весь зал плакав, бо розумів трагізм кожного слова. Ми раптом відчули і зрозуміли, що він співав, що відчував, що передчував».
У студії альбом записували вже без Цоя. Робота далася музикантам нелегко. Насамперед, з психологічної точки зору.
45 шанувальників, дізнавшись про смерть свого кумира, наклали на себе руки. Десятки тисяч сприйняли загибель як особисту втрату. На місці загибелі завжди живі квіти. Фанати гурту «Кіно» їдуть із усього світу. Здається, ніхто вже не пам'ятає, як тут з'явився пам'ятник. Це перший варіант. Із гіпсу. Встановили у дві тисячі другому. Потім відлили із металу. Авторам тоді було 16 років. Художник Руслан Верещагін позував, схрестивши руки на грудях. Його товариш Аміран Хабелашвілі ліпив. Викладачі в коледжі були неабияк здивовані, дізнавшись про талант учня.
Пам'ятник стоїть на тому самому повороті, де москвич Цоя вискочив на зустріч і врізався в автобус. Дослідники творчості музиканта щогодини та хвилини розписали, як усе було. Рано-вранці Віктор поїхав на рибалку. Так нічого й не спіймавши, в багажнику автомобіля знайшли пару рибок, вирушив додому, по дорозі заснув за кермом. Це є офіційна версія.
Цой досі у першій десятці українського топу. І, як і раніше, радує шанувальників новими композиціями. Пісня «Отаман», яка загубилася на касеті, була записана через 22 роки після його загибелі.