6 міфів про псоріаз
Незважаючи на поширеність псоріазу, багато людей не знають про причини та перебіг цього захворювання. Від хворих із псоріазом усуваються, їх бояться.
Безпідставні страхи породжують міфи, які, якщо розібратися, легко спростувати. Про них розповідає головний лікар Волинського обласного шкірно-венерологічного диспансеру Леся Карпюк.
Міф перший. Псоріаз впливає на дітородну функцію у жінок.
Це повна помилка: псоріаз не є на заваді вагітності. До цього захворювання можна мати генетичну схильність, але схильність до хвороби це ще не неминучість! Навіть якщо обоє батьків хворіють на псоріаз, все ж є шанс, що дитина не успадкує хворобу. Слід пам'ятати, що ймовірність народити здорового малюка значно більше у спокійної та «позитивної» мами, ніж у тієї, яка постійно турбуватиметься і переживатиме про те, що хвороба перейде у спадок.
Псоріаз аж ніяк не впливає і на розвиток дитини. Оскільки це захворювання неінфекційне, можна спокійно годувати дитину грудьми. А ось більшість медичних препаратів, які застосовують жінки для лікування, можуть становити небезпеку для малюка, тому що є токсичними. Тому, плануючи вагітність, майбутня мати повинна заздалегідь попередити про це лікаря-дерматолога, який порадить зміни у схемі лікування.
До речі, чимало жінок зазначає, що вагітність полегшує перебіг псоріазу, а після пологів він, навпаки, стає важчим. Фахівці вважають, що це зумовлено гормональними коливаннями в організмі жінки.
Міф другий. Псоріаз передається через тілесний контакт.
Псоріаз викликають не хвороботворні мікроорганізми, а лейкоцити самого хворого, тому він не передається прибезпосередньому контакті з хворими, через користування загальними предметами побуту та гігієни, повітряним чи статевим шляхом. Отже, хворі на псоріаз можуть спокійно відвідувати басейни, лазні, інші громадські місця, не створюючи загрози інфікування.
При цьому міф про заразність псоріазу дійсно дуже поширений і завдає чимало неприємностей як хворим, так і тим, хто їх оточує. Багато хто не розрізняє інфекційних і неінфекційних шкірних хвороб, плутає псоріаз з грибковою або вірусною інфекцією, імпетиго або коростою.
Міф третій. Хворобу можна "перерости" - і вона пройде.
Сам собою псоріаз не зникає. У найкращому разі він на деякий період «засинає», іноді навіть на багато років. Але в якийсь момент стрес чи інший несприятливий фактор знову може спровокувати загострення.
При тому, що позбутися псоріазу назавжди неможливо, його все ж таки можна контролювати, збільшуючи тривалість періодів ремісії. Сьогодні існує чимало лікарських препаратів та методів, які дозволяють зменшувати або навіть повністю усувати зовнішні прояви псоріазу. На жаль, вони не можуть вплинути на його глибинну причину та знизити активність імунних клітин назавжди, тому ефект від їх застосування тимчасовий.
Міф четвертий. Схема лікування псоріазу одна для всіх.
У кожної людини псоріаз «свій», тобто зі своїми причинами та особливостями. Тому лікування - процес тривалий і потребує індивідуального підходу. Простіше кажучи, одна мазь, допомагаючи одному хворому, може бути марною «примочкою» для іншого. До того ж терапія псоріазу не обмежується лише мазями. Вибір лікування залежить від тяжкості хвороби, локалізації ураження, інших захворювань, що є у пацієнта, ліків, які він приймає,віку, спадковості, стану нервової та ендокринної систем, впливу зовнішнього середовища тощо.
Міф п'ятий. Лікувати псоріаз не варто - все одно не вилікуєшся.
Лікуватися треба обов'язково. І краще починати це робити при перших ознаках захворювання. Адже запущений псоріаз призводить до небажаних ускладнень, зокрема може спровокувати псоріатичний артрит, який без адекватної своєчасної терапії може призвести до інвалідизації, викликавши серйозні пошкодження суглобів.
Міф шостий. Хвороба добре піддається лікуванню народними методами.
Ефективність народної медицини у лікуванні псоріазу не доведено. Народні методики досить численні і іноді просто вражають своєю винахідливістю, задіюється абсолютно все - від дитячого крему та численних рослинних настоянок до риб'ячої луски, мідного купоросу та коров'ячої сечі в найхимерніших комбінаціях. В основному максимум, що можуть дати такі «препарати», це лише косметичний ефект. Хоча в деяких випадках окремі народні рецепти можуть бути дуже корисними як допоміжні засоби до традиційного лікування.
Крім того, вирішивши вдатися до методів нетрадиційної медицини, люди, на жаль, нерідко стикаються з шахраями, які пропонують «вилікувати» невиліковне захворювання за допомогою «чудо-препаратів», безсоромно вибираючи хворих до копійки.