6 ознак того, що ви дивитеся фільм Вуді Аллена
У день народження великого режисера досліджуємо фірмовий стиль Аллена
Мабуть, саме Вуді Аллен володіє найвиразнішим кіно-почерком у сучасному кіно. За довгі роки роботи в режисерському кріслі, Вуді виробив неповторний стиль, тому будь-яка картина цього майстра самоіронії впізнавана.
Ми зібрали для тебе 6 прийомів, без яких не обходитися будь-який фільм Вуді Аллена:
Титри
Ось уже більше 35 років режисер використовує у кожному своєму фільмі, починаючи з “Енні Хол”, стандартні титри – білий шрифт Windsor на чорному тлі. Режисер також має звичку титрувати акторів у алфавітному порядку незалежно від зіркового статусу. Аллен дає для цього два пояснення – економія бюджету та фірмовий знак. Як відомо, у улюбленого режисера Вуді - Інгмара Бергмана також були свої фірмові титри.
Альтер-его Вуді
Про кого б не знімав Вуді Аллен, головний герой його чергової картини - це сам Вуді тією чи іншою мірою. До такого методу режисер звернувся ще в середині 90-х, коли перестав зніматись у власних стрічках, оскільки не підходив на ролі за віком. Головний персонаж його фільмів, а іноді навіть кілька - хлопець із букетом неврозів, у якого обов'язково є свій психоаналітик (Джон Кьюсак у “Кулях над Бродвеєм”, Джейсон Біггз у “Дещо ще”). Він завжди заїкається, нервово жартує, потираючи руки від хвилювання (Джессі Айзенберг у “Римських пригодах”). Ще він справжній іпохондрик, який любить поностальгувати (Оуен Вілсон у “Північ у Парижі”), а також схильний до нападів паніки та екзистенційних мук (Джонатан Різ Майєрс у “Матч-Пойнт”).
Жінки-головоломки
Джаз
Без джазу (аіноді і класики) не обходитися жодна стрічка Вуді Аллена. Дуже часто з того, яка музика грає у початкових титрах, можна визначити загальний настрій картини. Фільмографія Аллена прикрашена мелодіями Бенні Гудмена, Біллі Холлідей, Джанго Рейнхарда, Дюка Еллінгтон, Глена Міллера, Луї Армстронга, Стена Геттса. У критичні моменти глибину своїх персонажів Аллен розкриває, показуючи їхній вираз обличчя під час прослуховування музики.
Псевдо-інтелектуал
Аллен любить протиставляти у своїх фільмах інтелектуалів із псевдо-інтелектуалами, зараховуючи себе до останніх. Його гумор дуже часто ґрунтується на філософії Ніцше, Фрейда та Юнга. Будучи захопленим психоаналізом, у його картині головний герой – атеїст і відповідає за добру порцію жартів на релігійну тему.
Загалом у фільмах Вуді дуже часто миготять "ходячі екциклопедії" - персонажі, що вживають у звичайній розмові слова "дидактизм" та "алегоричний".
Ще один прийом Аллена – висміяти літературний канон, яким він, до речі, користується регулярно під час створення сценарію. У фільмі “Чоловіки та дружини” алленівський персонаж дає таку коротку характеристику українській літературі: “Толстой – це повноцінний обід, Тургенєв – шикарний десерт, Достоєвський – повноцінний обід з додаванням вітамінів та екстракту пшеничних зерен”.
Кіноманія
Аллен - один із тих режисерів, хто не боїться відкрито запозичувати операторські та режисерські прийоми у своїх улюбленців - Федеріко Фелліні та Інгмара Бергмана. При тому, що Вуді Аллен грішив пародійним жанром лише на початку кар'єри, реверанси унікального стилю його улюблених європейців простежуються й досі. В “Епосі радіо” сімейні сцени, потік ностальгічних образів, голоси минулого нагадують стиль"Амаркорда" Фелліні. “Спогади про зоряний пил” з перших кадрів вступають у діалог з “8 ½”, сатирична “Знаменитість” нагадує спрощену версію “Солодкого життя”.
У Бергманівської "Персони" Аллен запозичив візуальний стиль для своєї "Кохання та смерті". Джина Роулендс в "Іншій жінці" грає жіночий варіант Ісаака Борга з "Суничної галявини" і т.д.
Усі найактуальніші новини дивись на головній сторінці жіночого онлайн-ресурсу tochka.net.
Підписуйся на наш telegram і будь в курсі всіх найцікавіших та найактуальніших новин!