8.2. Імуносерологічне обстеження
Імуносерологічне обстеження включає визначення:
- антитіл до ендо- та екзотоксинів, клітинної стінки та її компонентів мікробів – збудників запальних процесів;
- С-реактивного білка (СРБ) та інших білків гострої фази як показників наявності та активності запалення інфекційної природи;
- бактерицидної активності сироватки (БАС) та/або інших рідин тіла з аутоштамами пацієнта; цей тест до призначення антибактеріальної терапії свідчить про стан комплексу гуморальних факторів захисту організму; за наявності антибактеріальної терапії дозволяє проводити моніторинг її активності;
- імуноглобулінів М, G, А класів у сироватці крові та інших рідинах організму як показника гостроти та тривалості інфекційно-запального процесу, здатності обстеженого реагувати на збудник, а також як необхідних компонентів, що беруть участь у фагоцитозі нейтрофілів як опсоніни (IgM, IgM, показника наявності деструкції органу (IgA) внаслідок запалення;
- активності комплементу та його компонентів як субстанції, що призводить до лізису клітини мікроорганізму, якщо комплекс антиген-антитіло знаходиться на її поверхні, і як ініціатора викиду нейтрофілів, якщо комплекс знаходиться у тканинах, а також як опсоніну;
- лізоциму як показника стану лейкоцитів, здатності організму до лізису грампозитивних коків та в крові – Е. coli;
- фагоцитарної функції нейтрофілів у незавершеному та завершеному варіантах з контрольними та аутоштамами, виділеними з вогнища запалення;
- В-лімфоцитів, враховуючи їх здатність до диференціації у плазмові клітини та утворення специфічних антитіл у різних класах імуноглобулінів;
- Т-лімфоцитів та їх субпопуляцій якконтролюють активність В-лімфоцитів та реагують з клітинами з нижчим ступенем специфічності, ніж ті, з якими реагують цитотоксичні Т-лімфоцити.
Стерильний посуд для збору проб та їх транспортування (кров та інші рідини організму обстежених) напередодні одержують у лабораторії.
Імуносерологічні дослідження проводять паралельно з мікробіологічними, що аналізують матеріал із вогнища запалення, обсімененість слизової верхніх дихальних шляхів (ніс, зів), геніталій та вмісту кишечника.
Всі проби готують в один і той же день: при вступі, напередодні операції або з операційного столу (до операції), на 3 - 4 добу після операції (2 - 3 добу після госпіталізації у терапевтичних хворих), на 14 - 16-ту добу після операції (після госпіталізації терапевтичних хворих), перед випискою зі стаціонару або у термін, обумовлений клініцистами.
Комплексні дослідження з аналізом проводять з метою вивчення патогенезу запального процесу певної локалізації, викликаного умовно-патогенною мікрофлорою, які дозволяють встановити порушення в системі антиінфекційної резистентності організму, визначити можливість розвитку внутрішньолікарняної інфекції та реакцію на неї конкретного хворого, а також здатність пацієнта реагувати на (збудники), проводити моніторинг ефективності антибактеріальної та специфічної імунотерапії та інших лікувальних заходів.