Алергія буває і в коня
Кінь на нашому обійсті дуже страждає від сверблячки шкіри по всьому тулубу. Постійно прагне підійти до будь-якого предмета і почухатися. Іноді розчісується до випадання вовни. На жаль, місцеві ветеринарні фахівці нічого розумного запропонувати не змогли. В.К. Трусів.
За тими небагатьма ознаками хвороби, які описані у листі, можна припустити наявність багатьох захворювань, проте найімовірніша алергія. Вона обумовлена індивідуальною підвищеною чутливістю організму до різних речовин (алергенів), нешкідливим для інших тварин. Алергенами можуть бути різні білкові речовини тваринного або рослинного походження (лусочки шкіри або вовни, квітковий пилок, лікарські речовини, кормові суміші та їх окремі компоненти), які призводять до відповідної перебудови організму. Кормова алергія характеризується розвитком надчутливості, що супроводжується ураженням судин, шкіри, органів травлення та інших. Частою причиною виникнення кормової алергії є надлишок у раціоні кормового білка, до якого не адаптована травна система тварин, наявність у кормі незвичайних для організму хімічних речовин, лікарських препаратів, ураженість його грибами та висока забрудненість мікроорганізмами.
Клінічно кормова алергія проявляється у двох формах: ураженні шлунково-кишкового тракту та шкіри.
Лікування алергії повинне проводитися під контролем лікаря ветеринарної медицини. Спочатку усувають її причину. Хворій тварині призначають дієтичне годування. Застосовують внутрішньом'язово антигістамінні препарати: дипразин (піпольфен) 2-3 мл/кг у вигляді 2,5% розчину, димедрол 2-3 мг/кг в 1% розчині; кортикостероїди: гідрокортизон та кортизон по 0,5-1,0 ІЕ/кг маси тварини 2-3 рази на день, а такожхлорид та глюконат кальцію. Для лікування алергії показано омнопон, морфіну гідрохлорид, кодеїну фосфат, промедол, аміназин. Ці ліки блокують передачу імпульсів у центральних ланках рефлекторної дуги. Хворим тваринам також призначають вітаміни А, Е, С, групи В.
Профілактика кормових алергій заснована на дотриманні режиму годівлі, поступовому переході від одного типу раціону до іншого, недопущенні згодовування недоброякісних кормів, уражених грибами, що містять підвищену кількість мінеральних добрив, антибіотиків, отрутохімікатів та різних лікарських препаратів.